Анатомія судин та нервів голови і шиї (ангіоневрологія) - Чорнокуяьський С.Т. 2009
Нерви голови та шиї
Черепні нерви
(nervi craniales) мал. 27—50.
Вперше поділив периферійні нерви людини на черепні та спинномозкові К. Гален (131 -201 рр), але концепція 12 пар черепних нервів належить анатомам наприкінці XVII століття (Sommering, Wieg d'Аzyr інші).
✵ Сучасна анатомічна номенклатура передбачає 13 пар черепних нервів:
✵ Кінцевий нерв [0] nervus terminalis [0|;
✵ Нюховий нерв [I] nervus olfactorius [I];
✵ Зоровий нерв [II] nervus opticus [II];
✵ Окоруховий нерв [III] nervus oculomotorius [III];
✵ Блоковий нерв [IV] nervus trochlearis [IV];
✵ Трійчастий нерв [V] nervus trigeminus [V];
✵ Відвідний нерв [VI] nervus abducens [VI];
✵ Лицевий нерв [VII] nervus facialis [VII];
✵ Присінково-завитковий нерв [VIII] nervus vestibulocochlearis [VIII];
✵ Язико-глотковий нерв [IX] nervus glossopharyngeus [IX];
✵ Блукаючий нерв [X] nervus vagus [X];
✵ Додатковий нерв [XI] nervus accessorius [XI];
✵ Під'язиковий нерв [XII] nervus hypoglossus [XII];
У складі VII пари черепних нервів розглядаються 2 нерви: лицевий (nervus facialis) та проміжний (nervus intermedius), а у складі VIII пари — присінковий (nervus vestibularis) і завитковий (nervus cochlearis) нерви.
Майже усі черепні нерви або їх корінці (крім нюхового) знаходяться у метках вентральної поверхні стовбура мозку (мал. 27). Вихід із черепа показано на мал. 28, 28 а.
Класифікація черепних нервів за розвитком (мал. 29).
✵ Нерви похідні мозку — І і II пари (nn. olfactorius et opticus);
✵ Нерви, які розвинулися у зв'язку з похідними головних (передвушних) міотомів III, IV, VI пари (nn. oculomotorius, trochlearis, abducens);
✵ Нерви похідних зябрових дуг:
1-ї з. д. — V пара (n. trigeminus);
II-ї з. д. — VII пара (n. facialis від якого упродовж ембріонального розвитку відокремився присінково-завитковий нерв n. vestibulocochlearis);
III-ї з. д. — IX пара (n. glossopharyngeus);
IV-ї і V-ї з. д. — X пара (n. vagus) та ембріонально відокремлена XI пара (n. accessorius);
* Сучасна Міжнародна анатомічна номенклатура (Сан-Пауло, 1997), український стандарт (Київ, 2001).
Мал. 27. Корінці черепних нервів у межа стовбура головного мозку, спереду
1 - зорове перехрестя (chiasma opticum);
2 - зоровий нерв (nervus opticus II) (у межах проміжного мозку);
3 - сірий горб (tuber сіпегеит);
4 - сосочкові тіла (corpora mamillaria);
5 - зоровий шлях (tractus opticus);
6 - ніжка мозку (pedunculus cerebri):
7 - окоруховий нерв (nеrvus oculomotorius. III);
8 - блоковий нерв (nervus trochlearis, IV);
9 - трійчастий нерв (nervus trigeminus. V);
10 - відвідний нерв (nervus abducens, VI);
11 - лицевий та проміжний нерви (nn. facialis et intermedius, VII);
12 - присінково-завитковий нерв (nervus vestibulocochlearis, VIII);
13 - язико-глотковий нерв (nervusglossopharyngeus, IX);
14 - блукаючий нерв (nervus vagus, X);
15 - додатковий нерв (nervus accessorius. XI);
16 - під'язиковий нерв (nervus hypoglossus, XII);
17 - передня серединна щілина (fissura mediana anterior);
18 - передньобічна борозна (sulcus anterolateralis);
19 - перехрестя пірамід (decussatio pyramidum);
20 - задньобічна борозна (sulcus posterolateralis);
21 - олива (oliva);
22 - основна борозна (sulcus basilaris);
23 - передня частина (основа) моста (pars anterior (basilaris)pontis);
24 - задня пронизана речовина (substantia perforata posterior)
✵ Нерв похідних завушних (постбранхіальних) міотомів — XII пара (n. hypoglossus) (за іншою думкою це нерв, що розвився шляхом злиття спиномозкових нервів).
Функціонально черепні нерви поділяють на:
— вісцеро-сенсорні (чутливі) (0, І пари);
— сомато-сенсорні (чутливі) (II і VIII пари);
— сомато-моторні (рухові) (III. IV. VI. XI, XII пари);
— мішані (V, VII, IX, X пари).
Мал. 28. Місця виходу (входу) черепних нервів з (до) порожнини черепа:
1 - lamina cribrosa (І пара — n. olfactorius);
2 - canalis opticus (II пара - n. opticus);
3 - fissura orbital is superior (III, IV, VI пари — n. oculomotorius, n. trochlearis, n. abducens ma n. ophthalmicus V-1 пари);
4 - foramen rotundum (n. maxillaris V-2 пари);
5 - foramen ovate (n.mandibularis V-3 пари);
6 - porus acusticus internus (VII, VIII пари, nn. facialis et vestibulocochlearis):
7 - foramen juguiare (IX, X, XI пари — вагус-група нервів: nn. glossophaiyngeus, vagus, accessorius — radix cranialis);
8 - canalis n. hypoglossi (XII пара, n. hypoglossus);
9 - foramen magnum (XІa — radix spinalis n. accessorius) - вхід у порожнину черепа
План вивчення черепних нервів
1. Назва (укр., лат.), походження нерва.
2. Ядра, локалізація і характеристика.
3. Наявність соматичних вузлів.
4. Волоконний склад корінця.
5. Волоконний склад стовбура нерва.
6. Класифікація гілок нерва, вегетативні вузли.
7. Розгалуження кожної гілки, топографія.
8. Ділянка іннервації кожної гілки і нерва в цілому.
Maл. 28 а. Топографія черепних нервів та їх корінців на внутрішній основі черепа
Кінцевий нерв [0] [n. terminalis)
У передньонижніх відділах хрящової перегородки носа, позаду і вище різцевого каналу міститься отвір, який веде у сліпий канал — рудиментарний орган нюху — лемешево-носовий орган (Якобсона) organum vomeronasale (Jakobson).
У багатьох тварин він є добре розвиненим. Подразником рецепторів (нейросенсорних епітеліоцитів) цього органа є тільки феромони. Скупчення тіл нейросенсорних епітеліоцитів формує кінцевий вузол (ganglion terminale). Аксони епітеліоцитів вузла приєднуються до нюхових ниток n. olfactorius і досягають в його складі структур лімбічної системи. Провідні шляхи кінцевого нерва досконально не вивчені, але вважається, що цей нерв грає певну психологічну роль у стосунках між людьми.
Мал. 29. А — Черепні нерви похідних зябрових дуг (V, VII, IX, X, XI пари) 1, 2, 3, 4, 5-зяброві дуги ембріона людини; Б — загальна схема іннервації м'язів — похідних передвушних, потиличних міотомів та зябрових дуг