Анатомія людини - Опорні конспекти лекцій - Савчук О.І. 2017
М'язи та фасції голови і шиї
План лекції
1. Мімічні м'язи
2. Жувальні м'язи
3. Поверхневі м'язи шиї
4. Глибокі м'язи шиї
5. Трикутники шиї
6. Фасції шиї
М'язи голови поділяються на мімічні та жувальні.
Мімічні м'язи - це тонкі м'язові пучки, які не мають фасцій, вплітаються в шкіру і розташовуються, але, як правило, навколо природних отворів обличчя і в окремих випадках починається від кісток.
Найважливіші мімічні м’язи:
1) Надчерепний м'яз має широку сухожилкові частину або сухожилковий шолом, який зростається з шкірою, переднє (лобове) і заднє (потиличне) черевця. Функція: підіймає брови, зміщує шкіру чола вгору і назад («м'яз здивування»).
2) М'яз зморщувач брови - зводить брови («м'яз сердитий»).
3) Коловий м'яз ока - складається з циркулярних м'язових пучків, які оточують очну ямку і вплітаються в шкіру повік. Він розширяє слізний мішок, змикає повіки, тягне брови вниз, а шкіру щоки вгору.
4) Коловий м'яз рота - залягає у вигляді циркулярних м'язових пучків під шкірою губ і навколо них. Закриває рот, витягує губи в трубочку («м'яз поцілунку»).
5) М'яз-опускач кута рота — тягне кут рота униз.
6) М'яз-підіймач кута рота - м'яз доброго, веселого настрою (маска комедії).
7) Щічний м'яз - утворює бічну стінку ротової порожнини. При скороченні притискає щоку до зубів, бере участь у акті смоктання.
До мімічних м'язів належать також великий і малий виличні, м'яз сміху, гордіїв м'яз, підборідний м'яз.
Жувальні м'язи представлені чотирма парами м'язів. Спільним для них є те, що вони починаються на кістках черепа, а прикріплюються на різних ділянках нижньої щелепи і діють на скроне-нижньощелепний суглоб.
Жувальний м'яз починається від виличної дуги і прикріплюється до зовнішньої поверхні кута нижньої щелепи. Функція: підіймає нижню щелепу.
Скроневий м'яз починається від усієї скроневої ямки і прикріплюється до вінцевого відростка нижньої щелепи. Функція: піднімає нижню щелепу, задні її волокна тягнуть щелепу назад (акт жування).
Латеральний крилоподібний м'яз лежить у підскроневій ямці. Починається від крилоподібного відростка клиноподібної кістки і прикріплюється до суглобового відростка нижньої щелепи. Функція: при двосторонньому скороченні нижня щелепа висувається вперед, при односторонньому - щелепа рухається в протилежний бік.
Медіальний крилоподібний м'яз починається від ямки крилоподібного відростка і прикріплюється до однойменної жорсткої гористості на внутрішній поверхні кута нижньої щелепи. Функція: разом із власне жувальним м'язом утворює фізіологічну м'язову петлю, що дає можливість міцного притискання нижньої щелепи до верхньої.
Шия
М’язи та фасції шиї
М'язи шиї поділяються на поверхневі і глибокі. Крім того, окрему групу поверхневих м'язів становлять м'язи, що прикріплюються до під'язикової кістки — надпід'язикові і під'язикові.
Поверхневі м’язи шиї:
1) Підшкіряний м'яз шиї, плятизма — тонка м'язова пластинка, яка знаходиться під шкірою. Починається від фасції грудей нижче ключиці і прикріплюється в ділянці нижньої щелепи. Функція: тягне униз кут рота і піднімає шкіру шиї.
2) Грудинно-ключично-сосковий м'яз починається від ключиці та грудини і прикріплюється до соскоподібного відростка скроневої кістки. Функція - при односторонньому скороченні нахиляє шийний відділ хребта в свій бік, при двосторонньому скороченні підтримує голову в вертикальному положенні, а при максимальному скороченні - закидає її назад.
3) Надпід'язмкові м'язи.
а) двочеревцевий м'яз. Переднє черевце йде від нижньої щелепи, заднє - від вирізки соскоподібного відростка скроневої кістки. При переході одного черевця в друге знаходиться сухожилок, який прикріплюється до під'язикової кістки. Функція - піднімає під'язикову кістку, а з нею гортань, бере участь в акті ковтання і членороздільної мови.
б) щелепно-під'язиковий м'яз тягнеться від дуги нижньої щелепи до під'язикової кістки і утворює дно (діафрагму) рота. Функція така ж, як і в попередньому м'язі.
в) підборідно-під'язиковий м'яз іде з підборідної ості нижньої щелепи до під'язикової кістки. Функція - при зафіксованій під'язиковій кістці опускає нижню щелепу, а при стисканні щелеп підіймає гортань і кістку (жування, ковтання, мова).
г) шило-під'язиковий м'яз йде від шилоподібного відростка скроневої кістки до під'язикової кістки. Функція така ж, як і в попереднього м'яза, але він не опускає нижньої щелепи.
4) Під'язикові м'язи
а) грудинно-під'язиковий м'яз починається від грудини і прикріплюється до під'язикової кістки. Тягне її вниз.
б) грудинно-щитопіднебінний м'яз йде від грудини до зовнішньої поверхні щитоподібного хряща; опускає щитоподібний хрящ, гортань, під'язикову кістку.
в) щито-під'язиковий м'яз є продовженням попереднього, тягнеться від щитоподібного хряща до під'язикової кістки, піднімає гортань.
Глибокі м’язи шиї: сюди належать драбинчасті м'язи (передній, середній і задній), а також перед хребцеві м'язи голови і шиї, передній та бічні прямі м'язи голови.
Перед переднім драбинчастим м'язом є передрабинчастий простір між переднім і середнім - між драбинчастий простір (проходить артерія і вена, нерви плечового сплетіння).
Фасції шиї. За новими даними на шиї є одна фасція, в якій розрізняють три листки, або пластинки - поверхневий, передтрахеальний і передхребетний. Поверхнева фація розташована під платизмою і утворює піхву для трапецеподібної і шийних грудинно-ключично-соскоподібних м'язів. Передтрахеальна пластинка натягнута між лопатково-під'язиковими м'язами і утворює піхву для підпід'язикових м'язів. Передхребетна пластинка покриває передхребетні та драбинчасті м'язи, утворюючи для них піхви Топографо-анатомічні утвори шиї
1) Сонний трикутник - вгорі заднє черевце двочеревцевого м'яза, внизу - верхнім черевцем лопатково-під'язикового м'яза.
2) Лопатково-трахеальний трикутник - верхнє черевце лопатково-під'язикового м'яза, кивательний м'яз, середня лінія шиї.
3) Підборідний трикутник - передні черевця двохчеревцевого м'яза, знизу під'язикова кістка.
4) Під нижньощелепний трикутник - обидва черевця, внизу сухожилок - коліно м'яза, вверху - нижня щелепа. В цьому трикутнику виділяють ще один трикутник — язиковий, який обмежений сухожилком двохчеревцевого м'яза (коліном), зверху під'язиковий нерв - трикутник Пирогова - проходить язикова артерія. Він обмежений: заднім краєм щелепно-під'язикоового м'яза, заднім черевцем двочеревцевого м'яза і під'язиковим нервом.
В латеральній ділянці:
1. Лопатково-трапецієподібний трикутник. Обмежені задній край грудинно-ключично-соскового м'яза, латеральний край трапецієподібного м'яза і нижнім черевцем лопатково-під'язикового м'яза.
2. Лопатково-ключичний трикутник, ключиця, нижнім черевцем лопатково-під'язикового м'яза, заднім краєм грудинно-ключичнососкового м'яза.
Література:
1. Гайда С.П. Анатомія і фізіологія людини. Київ: Вища школа, 1980.
2. Дибенко К.А. Анатомічний українсько - латинське - англійський словник - довідник. Київ : «Довіра» 1997. - 344.
3. Кравчук С. Ю. Анатомія людини. Чернівці: «Поділля», 1998. -том 1.-291 с.
4. Кравчук С. Ю. Анатомія людини. Чернівці : «Поділля», 1998. -том 2. -339 с.
5. Матещук - Вацеба Л. Р. Нормальна анатомія : навчальний посібник. Львів : Поклик сумління, 1997. - 267 с.
6. Иваницкий М. Ф. Анатомия человека, М. : Физкультура й спорт, 1985.-480с.
7. Сапин М. Р., Билич Г. Л. Руководство к практическим занятиям по анатомии человека. М. : Высшая школа. 1989. - 543 с.
8. Синельников Р. Д. Атлас анатомии человека (многотомное издание «Медицина». По системам организма).
9. Большая медицинская энциклопедия. Разделы: Анатомия человека, по системам организма.
10. Анатомія та фізіологія з патологією // За ред. Федонюка Я. І., Білика Л. С., Микули Н. X.. Тернопіль. Укрмедкнига, 2001.