Анатомія людини - Опорні конспекти лекцій - Савчук О.І. 2017


Скелет верхньої кінцівки

План лекції

1. Кістки плачового пояса.

2. З'єднання кісток плечового пояса

3. Будова плечової кістки.

4. Анатомія кісток передпліччя.

5. З'єднання кісток передпліччя

6. Кістки кисті.

Скелет верхньої кінцівки складається з пояса і вільної кінцівки. Пояс складається з двох кісток - ключиці і поясниці. Вільна кінцівка має відділи: плече (плечова кістка), лікоть (ліктьова ділянка), передпліччя (променева та ліктьова кістки) і кисть. Кисть поділяється на: зап'ясток (складається з 8 кісток), п'ясток і фаланги пальців.

Кістки плечового пояса

Ключиця - це 8-подібні вигнута кістка, яка розміщується між ключичною вирізкою грудини і акроніальним відростком лопатки. Розрізняють тіло та два кінці: потовщений, грудинний і спущений зверху вниз акроміальний. Вона зумовлює рухи верхньої кінцівки, відставляючи плечовий суглоб на потрібну відстань від грудної клітини.

Лопатка - плоска, трикутної форми кістка. Вона має верхній, нижній та латеральний кути, передню і задню поверхні, медіальний, латеральний та верхній краї. На латеральному куті знаходиться суглобова западина для голівки плечової кістки. У верхній частині задньої поверхні розташована ость (шип), яка в латеральному напрямку закінчується плечовим відростком - акром іоном. Над верхнім краєм лопатки поблизу суглобової западини знаходиться дзьобоподібний відросток. Над остю розташована над остьова ямка, під остю - підостьова.

З’єднання кісток плечового пояса

Грудинний кінець ключиці зчленовується з грудиною і утворює грудинно-ключичний суглоб сідлоподібної форми. В середині суглоба є хрящовий диск, внаслідок чого він функціонує як кулястий. У ньому можливі рухи ключиці навколо сагітальної (угору і вниз), вертикальної (вперед і назад) осей та обертання навколо власної осі. Зовнішній кінець ключиці з'єднується з акроміальним відростком лопатки плоским малорухомим суглобом між дзьбоподібним та акроміальним відростками лопатки натягнута міцна дзьобо- акроміальна зв'язка, яка виконує функцію сплетіння плечового суглоба, перешкоджаючи підняттю верхньої кінцівки вище горизонтальної лінії.

Кістки вільної верхньої кінцівки

Плечова кістка - належить до довгих кісток. Вона має тіло і два кінці - проксимальний та дистальний. На проксимальному кінці розрізняють головну анатомічну нитку, нижче - хірургічну нитку (місце найчастіших переломів). На нитці спіралеподібне проходить борозна променевого нерва. Дистальний кінець несе на собі виросток для з'єднання з кістками передпліччя і два над вирости - латеральний та медіальний. Над виростком знаходиться вінцева ямка, ззаду - ямка ліктьового відростка, блок, головка плечової кістки, медіальний бічний край, латеральний бічний край, дельтоподібна гористість, гребінь малого горбика, гребінь великого горбика, міжгорбикова борозна, малий горбик, великий горбик, борозна ліктьового нерва.

Ліктьова кістка розташована з медіальної сторони передпліччя з боку V-го пальця (мізинця). Це довга, яка на верхньому (проксимальному) кінці має два відростки - ліктьовий та вінцевий, а між ними розташована блокоподібна вирізка. Нижній (дистальний) кінець несе на собі головку та шилоподібний відросток.

Гористість ліктьової кістки, передній край ліктьової кістки, між ліктьовий край, суглобовий обвід ліктьової кістки.

Променева кістка розташована з латеральної сторони передпліччя (з боку великого пальця). Вона теж належить до довгих трубчастих кісток, її верхній (проксимальний) кінець представлений головкою, під якою знаходиться кістка. На нижньому дистальному кінці розрізняють зап'ясткову суглобову поверхню, ліктьову вирізку та шилоподібний відросток. Тіла обох кісток передпліччя мають тригранну форму, а загострені краї, що повернуті один до одного називаються міжкістковими, латеральна поверхня і передня поверхня, задня поверхня, гористість на передній поверхні, суглобовий обвід, суглобова ямка головки, ліктьова вирізка.

Кістки зап'ястка розташовані у два ряди. У верхньому (проксимальному), рахуючи від великого пальця, лежить: човникоподібна, півмісяцева, тригранна і горохоподібна кістка. У нижньому (дистальному) ряді розрізняють кістку — трапецію, трапецеподібну, головчасту і гачкувату кістку. Долонна поверхня зап'ястка увігнута і утворює борозну, а зв'язка що натягнута над борозною перетворює її на канал зап'ястка в якому з передпліччя на кисть проходять сухожилки м'язів, судини та нерви.

Кістки п'ястка представлені п'ятьма короткими кістками, кожна з яких має основу, тіло і головку.

Фаланги пальців - це короткі кістки, які теж мають основу, тіло і головку. Головка несе блокоподібну поверхню. Фаланги позначаються як І, II, III, або як проксимальна, середня і дистальна. Кожний палець, за винятком великого, складається з трьох фаланг, а великий має лише проксимальну і дистальну фаланги.

Кістки верхньої кінцівки з'єднуються між собою за допомогою суглобів: плечового, ліктьового та суглобів кисті.

Плечовий суглоб утворюється головкою плечової кістки та суглобовою западиною лопатки, яка доповнюється хрящовою суглобовою губою, це кулястий суглоб, в якому можливі такі рухи, як згинання і розгинання, відведення і приведення, обертання всередину та назовні, а також периферичне обертання (циркуляція). Суглобова капсула досить вільна і укріплена однією дзьобо-плечовою зв'язкою. Через порожнину суглоба проходить сухожилок довгої головки двоголового м'яза плеча.

Ліктьовий суглоб утворюють три кістки: плечова, ліктьова, променева. За будовою він є складним. Цей суглоб складається з трьох суглобів: плечо-ліктьового, плечопроменевого та променсенального промене-ліктьового. Ці три суглоби мають спільну капсулу, яка підкріплюється бічними зв'язками.

Ліктьовий суглоб за формою є гвинтоподібним і в ньому можливі такі рухи, як згинання та розгинання навколо фронтальної осі.

Кістки передпліччя з'єднуються між собою двома видами з'єднань: 1) синдесмозом (за допомогою міжкісткової перетинки); та 2) проксимальним і дистальним промене-ліктьовим суглобами, які функціонують як єдиний комбінований циліндричний суглоб. При цьому відбувається обертання променевої кістки разом із кистю назовні (супінація) і всередину (пронація) навколо вертикальної осі. Ліктьова кістка при цьому залишається нерухомою.

Променезап’ястковий суглоб утворений шляхом зчленування дистального кінця променевої кістки з трьома кістками першого ряду зап'ястка. За будовою цей суглоб складний, за формою - еліпсоподібний. У ньому можливі такі рухи, як згинання і розгинання, відведення і приведення, колові рухи. Капсула підкріплюється бічними зв'язками.

З’єднання кісток кисті. Середній зап'ястковий суглоб знаходиться між І і II рядом кісток зап'ястка, а між окремими кістками зап'ястка утворюються плоскі міжзап'ясткові суглоби. Разом з плоскими малорухомими зап'ястково - п'ястковими суглобами (з II по V) вони утворюють тверду основу кисті.

Зап'ястково-п'ястковий суглоб великого пальця є сідлоподібним за формою, в ньому можливі такі рухи, як відведення та приведення, згинання та розгинання, а також протиставлення великого пальця мізинцю (опозиція) і зворотній рух (репозиція), що характерно лише для людини.

П’ястково-фалангові суглоби за формою кулеподібні, а між фалангові - типові блокоподібні. Капсули всіх цих суглобів підкріплюються бічним зв'язками.

Література:

1. Гайда С.П. Анатомія і фізіологія людини. Київ: Вища школа, 1980.

2. Дибенко К.А. Анатомічний українсько - латинське - англійський словник - довідник. Київ : «Довіра» 1997. - 344.

3. Кравчук С. Ю. Анатомія людини. Чернівці: «Поділля», 1998. -том 1.-291 с.

4. Кравчук С. Ю. Анатомія людини. Чернівці : «Поділля», 1998. -том 2. -339 с.

5. Матещук - Вацеба Л. Р. Нормальна анатомія : навчальний посібник. Львів : Поклик сумління, 1997. - 267 с.

6. Иваницкий М. Ф. Анатомия человека, М. : Физкультура й спорт, 1985.-480с.

7. Сапин М. Р., Билич Г. Л. Руководство к практическим занятиям по анатомии человека. М. : Высшая школа. 1989. - 543 с.

8. Синельников Р. Д. Атлас анатомии человека (многотомное издание «Медицина». По системам организма).

9. Большая медицинская энциклопедия. Разделы: Анатомия человека, по системам организма.

10. Анатомія та фізіологія з патологією // За ред. Федонюка Я. І., Білика Л. С., Микули Н. X.. Тернопіль. Укрмедкнига, 2001.