Анатомія людини - Опорні конспекти лекцій - Савчук О.І. 2017

Скелет голови. Череп

План лекції

1. Кістки мозкового черепа

2. Кістки лицевого черепа

3. 3' єднання кісток черепа

4. Череп в цілому

Кістки голови в сукупності становлять череп. Він є вмістилищем для головного мозку і деяких органів чуття (зору, нюху, смаку). Крім того, кістки черепа є опорою для початкових відділів дихальних шляхів (порожнина носа) та травної системи (порожнина рота). Череп поділяють на мозковий та лицевий.

Мозковий утворюють дві парні кістки: скронева і тім'яна. Чотири непарні - лобова, решітчаста, клиноподібна, потилична.

Лицевий утворюють шість парних кісток - верхня щелепна, носова, слізна, вилична, піднебінна кістка, нижня носова раковина. Дві непарні - нижня щелепна, леміш. Сюди відноситься під'язикова кістка.

Кістки мозкового черепа

Потилична кістка. Вона має такі частини: лусну, основну та бічні частини. Всі ці частини обмежовують великий потиличний отвір, який з'єднує порожнину черепа з хребетним каналом.

На нижній поверхні основної частини розташований горловий горбик, а на нижній поверхні - схил. На внутрішній поверхні луски розміщена борозна верхньої стрілоподібної пазухи, внутрішній потиличний виступ, внутрішній потиличний гребінь, борозна ситоподібної пазухи, борозна поперечної пазухи.

Через бічну частину великого потиличного отвору проходить канал n. hipogioss: (під'язиковий канал). На внутрішній поверхні - яремний відросток та яремна вирізка.

На зовнішній поверхні потиличної луски помітні: зовнішній потиличний виступ, Карпові лінії (найвища, верхня, нижня).

Тім'яна кістка - чотирикутна ввігнута кісткова пластина, яка має чотири краї, чотири кути, внутрішню та зовнішні поверхні.

Розрізняють лобовий, потиличний, лусковий та сагітальний краї: лобовий, потиличний, клиноподібний та соскоподібний кути.

На зовнішній поверхні знаходяться верхня та нижня скроневі лінії, а на внутрішній борозни верхньої сагітальної та ситоподібної пазух, артеріальні борозни і тім'яний отвір.

Лобова кістка складається з луски, парних сіноямкових частин і непарної носової. Кістка є повітроносною - лобова пазуха.

На носовій частині знаходяться: носова ость, решітчаста вирізка, лобова пазуха. Очноямкова частина містить ямку слізної залози, блокову ямку.

На зовнішній поверхні лобової луски є лобовий горб, надбрівна дуга, надперенісся, надочноямковий край та отвір (або вирізка). На скроневій поверхні луски скронева лінія та виличний відростки. Внутрішня поверхня луски містить борозну та сліпий отвір.

Решітчаста частина лежить в глибині черепа і бере участь в утворенні носової порожнини і очних ямок. Вона складається з перпендикулярної очноямкової і решітчастої пластинок. По бокам від перпендикулярної пластинки знаходяться решітчасті комірки, заповнені повітрям. Із внутрішньої поверхні лабіринтів звисають у носову порожнину верхня та середня носові раковини.

На решітчастій пластинці знаходиться півнячий гребінь та решітчасті отвори.

Клиноподібна кіска розташована між потиличною і лобовою кістками на основі мозкового черепа. Вона складається з тіла і трьох парних відростків: великих крил, малих крил і крилоподібних відростків. Між великим і малими крилами розташована верхня очноямкова щілина, через яму проходять судини і нерви. Великі крила мають мозкову, очноямкову, верхньощелепну та скроневу поверхні, на останній знаходиться підскроневий гребінь. В основі великих крил знаходяться три отвори: круглий, овальний та остистий. Через круглий отвір - II гілка тройнічного нерва, овальний - III гілка. В основі малого крила проходить зоровий канал.

Крилоподібний відросток має латеральну та медіальну пластини, на ньому знаходяться крилоподібна та човноподібна ямки, крилоподібний канал Відії і вирізка. Тіло на верхній поверхні має заглибину, яку називають турецьким сідлом. В ньому знаходиться важлива залоза внутрішньої секреції гіпофіз, у тілі знаходиться клиноподібний синус.

Скронева кістка - парна кістка, яка входить до складу основи і бічної стінки черепа. У скроневій кістці розрізняють три частини:

1) Лускова частина - pars sguamosa.

2) Барабанна частина - pars tympanica.

3) Кам'яниста частина - pars petrosa.

У скроневій кістці міститься середнє і внутрішнє вухо.

Лускова частина pars sguamosa бере участь в утворенні бічних стінок черепа. Вона являє собою опуклу пластинку, яка розміщується вертикально і має заокруглений край, який накладається на відповідний край тім'яної кістки у вигляді риб'ячої луски. Від лускової частини відходить виличний відросток, який з'єднується з скроневим відростком виличної кіски й утворює виличну дугу. На лусковій частині розрізняють мозкову та скроневу поверхні. На останній знаходиться борозна середньої скроневої артерії, нижньощелепна ямка та суглобовий горбик.

Барабана частина pars tympanica є невеликою вигнутою пластинкою, яка з трьох сторін обмежовує зовнішній слуховий отвір. Продовженням цього отвору є зовнішній слуховий хід. Від інших частин вона відмежована барабанно-соскоподібною, барабанно-лусковою, кам'янисто-барабанною та кам'янисто-луковою щілинами.

Кам'яниста частина (піраміда) pars petrosa має форму тригранної піраміди, у ній розрізняють три поверхні: нижню (назовні черепа), передню та задню, які обернені в порожнину черепа, а також три краї: верхній, задній та передній.

На передній поверхні піраміди є дах барабанної порожнини, на верхів'ї піраміди - вдавлення - ядро трійчастого нерва.

На задній поверхні піраміди знаходиться внутрішній слуховий отвір, який веде у внутрішній слуховий прохід.

На нижній поверхні кам’янистої частини знаходиться яремна ямка та кам'яниста ямочка, шилососкоподібний та зовнішній сонний отвори.

Основа піраміди проддовжується у соскоподібний відросток, який містить повітроносні комірки, що сполучається з барабаною порожниною.

Піраміда скроневої кістки містить канали і канальці:

1) Сонний канал;

2) Лицевий канал;

3) М'язово - трубний канал починається біля верхівки піраміди і направляється в барабанну порожнину;

4) Сонно - барабанні канальці;

5) Канальці барабанної струни - хорда тімені;

6) Соскоподібний канадець;

7) Барабанний канадець.

Кістки лицевого черепа

До кісток лицевого черепа відносяться: нижня носова раковина, слізна кістка, носова кістка, леміш, вилична кістка, піднебінна кістка, верхня щелепна, нижня щелепна, під'язикова кістка.

Нижня носова раковина - парна самостійна кісткова пластинка, яка звисає в порожнину носа з бічної стінки, складається з тіла та трьох відростків.

Слізна кістка (os lacrimale) - парна тонка і крихка пластинка чотирикутної форми, розташована на медіальній стінці очної ямки. Бере участь в утворенні носо - слізного каналу.

Носова кістка (os nasale) парна, має форму витягнутої у довжину чотирикутної пластинки. Утворює кісткову основу спинки носа.

Леміш (уоmеr) - непарна кісткова пластинка трапецеподібної форми, яка бере участь в утворенні кісткової перегородки носової порожнини.

Піднебінна кіска (os palatimum) - парна, складається з перпендикулярної і горизонтальної пластинки, які беруть участь в утворенні стінок носової та ротової порожнини, очної ямки та крилоподібне - піднебінної ямки.

Вилична кістка (os zygomaticum) з'єднує кістки мозкового і лицевого черепа (лобову, скроневу і верхню щелепну), укріплюючи лицевий череп. Вона має бічну, скроневу та очну поверхні і два відростки: лобовий і скроневий.

Верхня щелепа (maxilla) - парна кістка, має тіло і чотири відростки (лобовий, виличний, альвеолярний і піднебінний). В тілі знаходиться гайморова пазуха, яка через верхнєщелепний розтвір сполучається з носовою порожниною. На тілі верхньої щелепи розрізняють очноямкову, передню, підскроневу та носову поверхні. На очноямковій поверхні знаходиться підочноямковий край та. На передній поверхні - підочноямковий отвір, іклова ямка — собача ямка і носова вирізки. На підскроневій — альвеолярний отвори і канали і горб верхньої щелепи. На носовій поверхні - слізна борозна, верхньощелепний розтвір, велика піднебінна борозна.

На піднебінному відростку знаходиться різцевий канал. Альвеолярний відросток має альвеолярну дугу, зубні альвеоли (тут містяться зуби), між зубами - міжальвеолярні перегородки та альвеолярні підвищення.

Нижня щелепа - непарна, єдина кістка черепа, яка рухається. Вона має тіло і дві гілки. Кожна гілка закінчується вінцевим і виростковим відростками, між якими знаходиться вирізка. На виростковому відростку розташована головка нижньої щелепи. З внутрішньої поверхні гілок знаходиться канал нижньої щелепи, який відкривається підборідним отвором на зовнішній поверхні тіла кістки. Тіло несе альвеолярний відросток, де в комірках — альвеолах розташовуються зуби нижньої щелепи, між зубами знаходяться між альвеолярні перегородки.

Тіло нижньої щелепи має основу, на зовнішній поверхні якої знаходяться підборідні виступи та отвір, коса лінія. На внутрішній поверхні - двочеревцева ямка, підборідна ость, щелепно-під'язикова лінія, під'язикова та нижньощелепна ямки. В місці відходження гілки від тіла знаходиться кут нижньої щелепи. На його зовнішній поверхні, розташована жувальна, а на внутрішній - крилоподібна горбистий, де прикріплюється однойменні жувальні м'язи.

Під'язикова кістка знаходиться в передній ділянці шиї між нижньою щелепою та гортанню і складається з тіла і двох пар рогів — великих і малих.

З'єднання кісток черепа

Три види швів:

1) Зубчастий шов - між лобовою і тім'яною кістками, тім'яні кістки, потиличні і тім'я

2) Лускоподібний шов — між скроневою і тім'яною кістками

3) Гладкий шов між лицевими кістками.

Скроне-нижньощелепний суглоб. Головка нижньої щелепи і суглобовою ямкою скроневої кістки, комбінований суглоб. Всередині суглоба є диск, який розділяє суглобову порожнину на два поверхи (верхній та нижній). Рухи вверх, вниз, вправо, вліво, вперед і вниз: усі ці рухи відбуваються під час акту жування при мові.

Череп у цілому

Сплетіння, основа, кістки плоскі дві пластини - губчаста речовина.

Внутрішня має назву склянної, бо вона ламається легше, ніж зовнішня.

Основа черепа

Передня черепна ямка відмежовується від середньої заднім краєм малих крил і горбиком сідла клиноподібної кістки, середня черепна ямка від задньої - верхнім правим пірамід скроневої кістки та спинного турецького сідла. В передній - сліпий отвір, півнячий гребінь, решітчаста пластина. В середній - зоровий канал, верхня очноямкова щілина, передперехресна і сонна борозна, турецьке сідло, гіпофізарна ямка, кругли, овальний, остистий і рваний отвори. Задня черепна ямка - великий потиличний отвір, схил, яремний, внутрішній слуховий отвір, лицевий та під'язиковий канали, внутрішній потиличний виступ, борозни верхньої та нижньої кам'янистих пазух, борозни верхньосагітальної, сигмоподібної та поперечної пазухи.

В ділянці лицевого черепа

На передній поверхні - очна ямка, порожнина носа, порожнина рота. На бічній поверхні - підскронева та крилоподібна ямка.

Очна ямка - розміщується очне яблуко, слізна залоза, дочелюсний атар. Має чотири стінки: верхню, нижню, латеральну та медіальну, які утворені кістками черепа.

Верхня очноямкова щілина - відкривається в середню черепну ямку, як і зоровий канал. Нижня очноямкова щілина сполучається з крило піднебінною ямкою.

Порожнина носа займає центральне положення в лицевому черепі, є початковим відділом дихальних шляхів і містить орган нюху. Має вхідний отвір і два вихідних. Кісткова перегородка складається з леміша та перпендикулярної пластини решітчастої кістки і ділить порожнину носа на дві половини. Розрізняють верхню, нижню, медіальну, латеральну стінки. На латеральній стінці знаходяться верхня, середня, нижня носові раковини. Під носовою раковиною утворюються верхній, середній, нижній та загальний носові ходи. Під верхньою носовою раковиною - верхній хід. Він сполучається з крилопіднебінною ямкою через клинопіднебінний отвір, з передньою черепною ямкою (через решітчасту пластинку), з клиноподібною пазухою та решітчастим лабіринтом, з очною ямкою (через задній решітчастий отвір).

Середній носовий хід - відкривається - гайморова пазуха, лобова пазуха, середні та передні комірки лабіринту решітчастої кістки. Нижній носовий хід - сполучається з очною ямкою через носо — слізний канал. Загальний носовий хід - це простір між раковинами і перегородкою носа - це щілина. Він сполучається з порожниною рота через різцевий канал.

Порожнина рота. Має верхню (кісткову - тверде піднебіння) передню і бічну (альвеолярні відростки щелепи та зуби) стінки.

На бічній поверхні черепа розрізняють парні ямки: скроневу, підскроневу та крило піднебінну. Межею між скроневою та підскроневою ямками є вилична дуга (латеральне), підскроневий гребінь (медіальне). Підскронева переходить у крило піднебінну ямку. Остання сполучається з порожниною черепа очною ямкою, порожнинами носа та рота.

Література:

1. Гайда С.П. Анатомія і фізіологія людини. Київ: Вища школа, 1980.

2. Дибенко К.А. Анатомічний українсько - латинське - англійський словник - довідник. Київ : «Довіра» 1997. - 344.

3. Кравчук С. Ю. Анатомія людини. Чернівці: «Поділля», 1998. -том 1.-291 с.

4. Кравчук С. Ю. Анатомія людини. Чернівці : «Поділля», 1998. -том 2. -339 с.

5. Матещук - Вацеба Л. Р. Нормальна анатомія : навчальний посібник. Львів : Поклик сумління, 1997. - 267 с.

6. Иваницкий М. Ф. Анатомия человека, М. : Физкультура й спорт, 1985.-480с.

7. Сапин М. Р., Билич Г. Л. Руководство к практическим занятиям по анатомии человека. М. : Высшая школа. 1989. - 543 с.

8. Синельников Р. Д. Атлас анатомии человека (многотомное издание «Медицина». По системам организма).

9. Большая медицинская энциклопедия. Разделы: Анатомия человека, по системам организма.

10. Анатомія та фізіологія з патологією // За ред. Федонюка Я. І., Білика Л. С., Микули Н. X.. Тернопіль. Укрмедкнига, 2001.