Анатомія людини - Опорні конспекти лекцій - Савчук О.І. 2017

Вчення про кістки та їх з'єднання (остеологія і артросиндестологія)

Остеологія - вчення про кістки.

Скелет - це комплекс щільних утворень, які розвиваються із мезенхіми. Увесь скелет людини складається із кісток голови, тулуба, верхніх та нижніх кінцівок.

Скелет виконує наступні функції:

1) опори (при тримання м'яких тканин);

2) рухів (важелі);

3) захисну (кісткові канали, порожнини - череп, гр. клітина, таз);

4) обміну речовин (мінеральних соків, фосфору, калію, кальцію, заліза);

5) кровотворну (кістковий мозок);

6) діагностичну (за допомогою радіо - активних ізотопів, рентгенівських променів).

Класифікація кістки

1) Довгі кістки - мають тіло (діафіз) і кінці (епіфіз - проксимальний та дистальний). Між діафізом та епіфізом є «зона росту» - метафіз за рахунок чого кістка росте у довжину;

2) Короткі кістки - фаланги пальців;

3) Плоскі кістки - (широкі, мають захисну функцію) - череп, лопатка, таз;

4) Змішані кістки - мають елементи плоских і губчастих кісток (хребці);

5) Повітроносні кістки - мають порожнину, яка заповнена повітрям (наприклад, верхня щелепа, решітчаста кістка);

6) Сесамоподібні (наколінок).

Кістка як орган складається із різних тканин: основної — власне кісткової, а також хрящової, кровотворної, жирової, її пронизують судини і нерви. У живому організмі кістка містить до 50% води, 28,15% органічних речовин, 21,85% неорганічних речовин, які представлені сполуками кальцію, фосфору, магнію. Наявність як органічних так і неорганічних речовин одночасно спричинює міцність та пружність кістки.

Кожна кістка складається з: компактної та губчастої кісткової речовини.

Компактна кісткова речовина розміщується завжди на поверхні кістки і утворює товстий шар в діалізах довгих кісток.

Губчаста кісткова речовина розміщена всередині кістки, трабелули, котрі об'єднують комірки, які заповнені червоним кістковим мозком. В середині довгих кісток є кістково-мозковий канал, у плода заповнений кістковим мозком, а в подальшому він замінюється на жовтий кістковий мозок. Суглобові поверхні кістки покриті суглобовим хрящем.

Артросиндесмологія

Це наука про з'єднання кісток.

З'єднання кісток об'єднують кістки скелета у єдине ціле.

Види з'єднань:

1) Неперервні (синартрози);

2) Перервні (діартози, суглоби - наявність суставних поверхонь, порожнини);

3) На півсуглоби (синфізи).

В цьому випадку в сполучній тканині (хрящі), що знаходиться між кістками, є щілина. Це перехідна форма між неперервними і перервними з'єднаннями.

Неперервні з'єднання:

1) Синдесмоз - міжкісткова мембрана на передпліччі. Між кістками після народження залишається сполучна тканина.

2) Синхондроз - сполучна тканина переходить в хрящ. Між І ребром і грудиною.

3) Синостоз - сполучна тканина переходить у кісткову - тазова кістка.

4) Синсаркоз - з'єднання між кістками за допомогою м'язів(лопатка з хребтом та ребрами).

За кількістю суглобових поверхонь розрізняють суглоби:

1) Прості (фаланги пальців)

2) Складні (нігтьовий суглоб)

3) Комплексні (якщо всередині суглоба є диски, меніски) - колінний суглоб

4) Комбіновані (два анатомічне відокремлені суглоба) - скронево-нижнєщелепний.

Література:

1. Гайда С.П. Анатомія і фізіологія людини. Київ: Вища школа, 1980.

2. Дибенко К.А. Анатомічний українсько - латинське - англійський словник - довідник. Київ : «Довіра» 1997. - 344.

3. Кравчук С. Ю. Анатомія людини. Чернівці: «Поділля», 1998. -том 1.-291 с.

4. Кравчук С. Ю. Анатомія людини. Чернівці : «Поділля», 1998. -том 2. -339 с.

5. Матещук - Вацеба Л. Р. Нормальна анатомія : навчальний посібник. Львів : Поклик сумління, 1997. - 267 с.

6. Иваницкий М. Ф. Анатомия человека, М. : Физкультура й спорт, 1985.-480с.

7. Сапин М. Р., Билич Г. Л. Руководство к практическим занятиям по анатомии человека. М. : Высшая школа. 1989. - 543 с.

8. Синельников Р. Д. Атлас анатомии человека (многотомное издание «Медицина». По системам организма).

9. Большая медицинская энциклопедия. Разделы: Анатомия человека, по системам организма.

10. Анатомія та фізіологія з патологією // За ред. Федонюка Я. І., Білика Л. С., Микули Н. X.. Тернопіль. Укрмедкнига, 2001.