Анатомія людини - Опорні конспекти лекцій - Савчук О.І. 2017
Вчення про кістки та їх з'єднання (остеологія і артросиндестологія)
Остеологія - вчення про кістки.
Скелет - це комплекс щільних утворень, які розвиваються із мезенхіми. Увесь скелет людини складається із кісток голови, тулуба, верхніх та нижніх кінцівок.
Скелет виконує наступні функції:
1) опори (при тримання м'яких тканин);
2) рухів (важелі);
3) захисну (кісткові канали, порожнини - череп, гр. клітина, таз);
4) обміну речовин (мінеральних соків, фосфору, калію, кальцію, заліза);
5) кровотворну (кістковий мозок);
6) діагностичну (за допомогою радіо - активних ізотопів, рентгенівських променів).
Класифікація кістки
1) Довгі кістки - мають тіло (діафіз) і кінці (епіфіз - проксимальний та дистальний). Між діафізом та епіфізом є «зона росту» - метафіз за рахунок чого кістка росте у довжину;
2) Короткі кістки - фаланги пальців;
3) Плоскі кістки - (широкі, мають захисну функцію) - череп, лопатка, таз;
4) Змішані кістки - мають елементи плоских і губчастих кісток (хребці);
5) Повітроносні кістки - мають порожнину, яка заповнена повітрям (наприклад, верхня щелепа, решітчаста кістка);
6) Сесамоподібні (наколінок).
Кістка як орган складається із різних тканин: основної — власне кісткової, а також хрящової, кровотворної, жирової, її пронизують судини і нерви. У живому організмі кістка містить до 50% води, 28,15% органічних речовин, 21,85% неорганічних речовин, які представлені сполуками кальцію, фосфору, магнію. Наявність як органічних так і неорганічних речовин одночасно спричинює міцність та пружність кістки.
Кожна кістка складається з: компактної та губчастої кісткової речовини.
Компактна кісткова речовина розміщується завжди на поверхні кістки і утворює товстий шар в діалізах довгих кісток.
Губчаста кісткова речовина розміщена всередині кістки, трабелули, котрі об'єднують комірки, які заповнені червоним кістковим мозком. В середині довгих кісток є кістково-мозковий канал, у плода заповнений кістковим мозком, а в подальшому він замінюється на жовтий кістковий мозок. Суглобові поверхні кістки покриті суглобовим хрящем.
Артросиндесмологія
Це наука про з'єднання кісток.
З'єднання кісток об'єднують кістки скелета у єдине ціле.
Види з'єднань:
1) Неперервні (синартрози);
2) Перервні (діартози, суглоби - наявність суставних поверхонь, порожнини);
3) На півсуглоби (синфізи).
В цьому випадку в сполучній тканині (хрящі), що знаходиться між кістками, є щілина. Це перехідна форма між неперервними і перервними з'єднаннями.
Неперервні з'єднання:
1) Синдесмоз - міжкісткова мембрана на передпліччі. Між кістками після народження залишається сполучна тканина.
2) Синхондроз - сполучна тканина переходить в хрящ. Між І ребром і грудиною.
3) Синостоз - сполучна тканина переходить у кісткову - тазова кістка.
4) Синсаркоз - з'єднання між кістками за допомогою м'язів(лопатка з хребтом та ребрами).
За кількістю суглобових поверхонь розрізняють суглоби:
1) Прості (фаланги пальців)
2) Складні (нігтьовий суглоб)
3) Комплексні (якщо всередині суглоба є диски, меніски) - колінний суглоб
4) Комбіновані (два анатомічне відокремлені суглоба) - скронево-нижнєщелепний.
Література:
1. Гайда С.П. Анатомія і фізіологія людини. Київ: Вища школа, 1980.
2. Дибенко К.А. Анатомічний українсько - латинське - англійський словник - довідник. Київ : «Довіра» 1997. - 344.
3. Кравчук С. Ю. Анатомія людини. Чернівці: «Поділля», 1998. -том 1.-291 с.
4. Кравчук С. Ю. Анатомія людини. Чернівці : «Поділля», 1998. -том 2. -339 с.
5. Матещук - Вацеба Л. Р. Нормальна анатомія : навчальний посібник. Львів : Поклик сумління, 1997. - 267 с.
6. Иваницкий М. Ф. Анатомия человека, М. : Физкультура й спорт, 1985.-480с.
7. Сапин М. Р., Билич Г. Л. Руководство к практическим занятиям по анатомии человека. М. : Высшая школа. 1989. - 543 с.
8. Синельников Р. Д. Атлас анатомии человека (многотомное издание «Медицина». По системам организма).
9. Большая медицинская энциклопедия. Разделы: Анатомия человека, по системам организма.
10. Анатомія та фізіологія з патологією // За ред. Федонюка Я. І., Білика Л. С., Микули Н. X.. Тернопіль. Укрмедкнига, 2001.