Анатомія людини - Опорні конспекти лекцій - Савчук О.І. 2017

М'язи та фасції тулуба, спини, грудей

План лекції

1. Анатомія поверхневих м'язів спини

2. Будова глибоких м'язів спини.

3. Фасції спини

4. Діафрагма

М'язи спини поділяються на поверхневі та глибокі.

Поверхневі м’язи спини

1) трапецієподібний м'яз починається від потиличної кістки, карпової зв'язки і остистих відростків усіх грудних хребців. Прикріплюються до зовнішньої третини ключиці, акроміального відростка і ості лопатки. Функція: верхня частина м'яза піднімає лопатку, нижня - опускає її, середня - наближає лопатку до хребта.

При скороченні всього м'яза лопатка приводиться до серединної лінії, а при фіксованих лопатках відбувається розгинання голови.

2) Найширший м'яз починається від остистих відростків шести нижніх грудних і всіх поперекових хребців, від попереково-грудної фасції і гребеня клубової кістки. Прикріплюється до гребеня малого горбика плечової кістки. Функція: тягне плече і руку назад, обертаючи її всередину.

3) Ромбоподібні м'язи (великий і малий) лежать під трапецієподібним. Починається від остистих відростків двох нижніх шийних і 4-х верхніх грудних хребців і прикріплюються до медіального краю лопатки. Функція: піднімають лопатку, наближають її до серединної лінії. При одночасному скороченні обох м'язів (лівого та правого) лопатки наближаються одна до одної.

4) М'яз підіймач лопатки починається від поперечних відростків 4-х верхніх шийних хребців і прикріплюються до верхнього кута лопатки. Функція: піднімає лопатку.

5) Задній верхній зубчастий м'яз лежить під ромбоподібним. Починається від остистих відростків двох нижніх шийних і двох верхніх грудних хребців. Прикріплюється до II-V ребер. Функція: піднімає ребра.

6) Задній нижній зубчастий м'яз розташований під найширшим м'язом спини. Починається від остистих відростків двох нижніх грудних і двох верхніх поперекових хребців. Прикріплюється до 4-х нижніх ребер. Функція: опускає ребра.

М’яз випрямляч хребта відходить пасивним пластом від задньої поверхні крижової кістки, поперечних і остистих відростків поперекових хребців клубового гребня і грудинно-поперекової фасції, тягнеться до потилиці і на рівні XII ребра ділиться на три м'язи.

Клубово-ребровий м’яз є бічною частиною м'яза-випрямляча хребта; прикріплюється пучками до поперекових відростків верхніх поперекових хребців, кутів усіх ребер і поперечних відростків нижніх шийних хребців. Відповідно до розташування окремих частин м'яза розрізняють клубово-реброві м'язи: попереку, грудей, шиї.

Найдовший м’яз розташований присередньо від попереднього, складається з 4-х частин - найдовших м'язів грудної клітки, шиї, голови. Прикріплюється до поперечних відростків усіх грудних і верхніх шийних хребців, ХII-ІІ ребер і соскоподібного відростків.

Остьовий м’яз лежить безпосередньо біля серединної площини і закінчується на остистих відростках ТII - ТVII і СII - СIV хребців. Так само як і попередній м'яз складається з остьових м'язів грудної клітини, шиї, голови.

Функції м'яза-випрямляча хребта визначена його назвою. М'яз добре розвинений у поперековому та шийно головного відділах і набагато слабший у грудному відділах.

Косі власні м'язи спини представлені поперечно остьовими м'язами. Вони ідуть пучками від поперечних відростків до розташованих вище остистих відростків уздовж всього хребта трьома шарами. Чим глибший шар, тим коротші м'язові пучки.

Поверхневий шар - півостьовий м'яз, м'язові пучки якого перекидаються через 5-6 хребців. Ділиться на півостьові м'язи: грудної клітки шиї голови.

Середній шар - багато роздільні м'язи: їхні пучки переходять через 3-4 хребці.

М'язи-обертачі шиї, грудної клітки попереку, найглибші, прикріплюються до остистих відростків сусідніх або наступних хребців, займають борозну між остистими і поперечними відростками. Функція: вразі двохстороннього скорочення поперечно-остьовий м'яз є синергістом м'яза-випрямляча хребта, при односторонньому - обертає тулуб, шию і голову в свій бік.

До власних м'язів спини (поверхневі і глибокі шари) належать також остьово-поперечні м'язи: ремінні м'язи голови і шиї, м'язи-підіймачі ребер.

Ремінний м'яз починається від остистих відростків СIII - СVII, ТІ - ТVI хребців, проходять догори вбік. Розрізняють ремінний м'яз голови, які прикріпляються до верхньої карпової лінії і соскоподібного відростка, і ремінний м'яз шиї, який фіксується до поперечних відростків СII - СIII хребців. Функції: при двосторонньому скороченні відкидають голову і шию назад, при односторонньому - повертають голову і шию у свій бік.

Глибокі м’язи спини

Глибокі м'язи спини утворюють латеральний і медіальний тракт, які знаходяться по бокам від хребта і тягнуться від потиличної кістки до крижової. Латеральний тракт більш поверхневий, він формує м'яз, що виміряє тулуб. М'язи медіального тракту (поперечно-остистий) лежать глибше і являють собою групи коротких м'язових пучків, які перекидаються через 5-6, 3-4 або 1 хребець.

У задній ділянці шиї поверх цих трактів лежать ремінні м'язи голови та шиї.

Усі ці м'язи при скороченні розвивають велику силу, утримуючи у вертикальному положенні хребет, який слугує опорою для голови, ребер, верхніх та нижніх кінцівок.

Фасції спини

Поверхнева фасція покриває трапецієподібний і найширший м'язи спини. Попереково-грудна фасція відокремлює поверхневі м'язи спини від глибоких, утворюючи футляр (піхву)для м'яза-випрямляча тулуба.

М'язи та фасції грудей.

М'язи грудей поділяються на дві групи:

1) м'язи, що діють на суглоби плечового пояса;

2) власні м'язи грудей.

До першої групи належать:

1) Великий грудний м'яз — починається від зовнішньої частини ключиці грудини і хрящів ІІ-VII ребер. Прикріплюється до гребеня великого горбика ключової кістки. Функція: приводить руку до тулуба, обертаючи її в середину. Ключична частина м'яза піднімає руку вперед. При фіксованій верхній кінцівці піднімає ребра, беручи участь в акті вдиху.

2) Малий грудний м'яз - починається від II-V ребер і прикріплюється до дзьобоподібного відростка лопатки. Функція: тягне лопатку вперед і вниз. При фіксованій лопатці піднімає ребра.

3) Підключичний м'яз - простягається від І ребра до ключиці. Функція: тягне ключицю вниз і медіальне.

4) Передній зубчастий м'яз - починається від дев'яти верхніх ребер. Прикріплюється до нижнього кута і медіального краю лопатки. Функція: тягне лопатку вперед, повертаючи її нижній кут назовні.

Усі ці м'язи при фіксованому плечовому поясі і верхній кінцівці беруть участь в акті дихання. Цим пояснюється вимушена поза хворих при бронхіальній астмі. Вони сидять міцно тримаючись за спинку ліжка чи стільця. В такому положенні скорочення м'язів грудей підсилює дихання і полегшує ядуху.

До другої групи належать зовнішні і внутрішні міжреберні м'язи, які знаходяться в міжреберних проміжках. Перші піднімають ребра (вдих), а другі опускають їх (видих).

Фасції грудей.

1) Грудна фасція має поверхневий і глибокий листки.

2) Внутрішня грудна фасція вистеляє з середини грудну клітку і переходить на діафрагму.

Діафрагма (diafragma).

Це тонкий плоский м'яз, який відокремлює грудну порожнину від черевної. Його м'язові пучки починаються від груднини, ребер і поперекових хребців. Отже, в діафрагмі розрізняють груднину, реберну та поперекові частини. М'язові волокна цих частин прямують до середини діафрагми і переходять у сухожилкові розтягнення, утворюючи сухожилків центр, в якому є отвір для нижньої порожнистої вени.

Поперекова частина найміцніша. Вона починається медіальними проміжними і латеральними ніжками.

Медіальні ніжки обмежовують отвори, через які проходять стравохід та аорта.

Між поперековою і реберною, реберною і грудинними частинами є ділянки, де відсутні м'язові волокна. Ці ділянки мають форму трикутників - поперекові, реберний. Вони парні і в їх межах можуть утворюватись діафрагмальні грижі, тому ці трикутники назвали складними місцями діафрагми. - грижі (діафрагмальні).

Діафрагма - головний дихальний м'яз. При скороченні вона опускається я, об'єм грудної клітини збільшується і відбувається вдих. При розслабленні діафрагма піднімається, у вигляді купола, легені спадаються, відбувається видих.

Література:

1. Гайда С.П. Анатомія і фізіологія людини. Київ: Вища школа, 1980.

2. Дибенко К.А. Анатомічний українсько - латинське - англійський словник - довідник. Київ : «Довіра» 1997. - 344.

3. Кравчук С. Ю. Анатомія людини. Чернівці: «Поділля», 1998. -том 1.-291 с.

4. Кравчук С. Ю. Анатомія людини. Чернівці : «Поділля», 1998. -том 2. -339 с.

5. Матещук - Вацеба Л. Р. Нормальна анатомія : навчальний посібник. Львів : Поклик сумління, 1997. - 267 с.

6. Иваницкий М. Ф. Анатомия человека, М. : Физкультура й спорт, 1985.-480с.

7. Сапин М. Р., Билич Г. Л. Руководство к практическим занятиям по анатомии человека. М. : Высшая школа. 1989. - 543 с.

8. Синельников Р. Д. Атлас анатомии человека (многотомное издание «Медицина». По системам организма).

9. Большая медицинская энциклопедия. Разделы: Анатомия человека, по системам организма.

10. Анатомія та фізіологія з патологією // За ред. Федонюка Я. І., Білика Л. С., Микули Н. X.. Тернопіль. Укрмедкнига, 2001.