Ортопедія - Олекса А.П. 2006

Природжені вади верхньої кінцівки
Природжені вади кисті
Полідактилія і поліфалангія

Полідактилія — це збільшена кількість пальців на кисті чи стопі. Поліфалангія — це збільшена кількість фаланг пальців, коли на першому пальці, інколи обох кистей, буває по три фаланги або наявна подвійна дистальна фаланга на будь-якому пальці.

Кількість і ступінь розвитку додаткових пальців і фаланг бувають різними. Найчастіше трапляється шестипалість, але буває два і три додаткові пальці, і навіть п'ять (мал. 126).

Полідактилія буває одно- і двобічною.

Додаткові пальці можуть мати усі складові анатомічної будови, бути нормально розвинутими і функціонально придатними, але й можуть бути неповноцінними в анатомічній будові (звисає одна рудиментарна фаланга найчастіше першого пальця на тонкій м’якотканинній ніжці тощо).

Поліфалангія буває на одному чи декількох пальцях кисті чи стопи. Найчастіше зустрічається однобічна дистальна двофалангія кінцевої фаланги першого пальця кисті чи стопи, а може бути три нормально розвинуті фаланги першого (великого) пальця кисті.

Мал. 126. Полідактилія обох кистей.

Інколи буває лише часткове розщеплення дистальної фаланги. В усіх випадках на додатковій фаланзі ніготь розвинутий нормально, а при розщепленні дистальної частини кісткової фаланги ніготь буває широким і нероз'єднаним. Полідактилія може поєднуватися із синдактилією та іншими вадами кисті.

Волков М.В. пропонує ділити полідактилію на три типи: роздвоєння крайнього пальця (першого або п'ятого); заміна крайніх пальців додатковими (різною кількістю); наявність додаткових рудиментарних пальців.

Буває багато варіантів полідактилії і поліфалангії, але труднощів у діагностиці немає. Батьки, виявивши додаткові пальці у новонародженої дитини, одразу звертаються за допомогою до лікаря.

Слід сказати, що рудиментарний палець чи його фаланга на тонкій м'якотканинній ніжці не завжди видаляються хірургом, тому що "бабці" часто перев'язують ніжку ниткою, палець втративши кровопостачання відмирає і відпадає.

При полідактилії і поліфалангії перед операцією необхідно зробити рентгенографію кистей, вияснити стан пальця і його зв'язок із прилеглими пальцями, функціональні можливості і оцінку косметичного вигляду.

Бувають випадки, коли додатковий палець у косметичному і функціональному відношенні буває ліпшим, бо знаходиться на додатковій п'ястковій кістці і має нормальну анатомічну будову. Тоді лікар, порадившись з хворим, повинен вибрати оптимальний варіант операції, зберегти найкраще функціонуючий палець і видалити зайвий палець і відповідну п'ясткову кістку, якщо вона є.

Під час операції не можна залишати основи проксимальної частини фаланги пальця, тому що при збереженому епіфізарному хрящі буде продовжуватися ріст кістки у довжину, і інколи доводиться робити повторну операцію.

Операції виконують під наркозом. Розтин тканин проводять біля основи додаткового пальця чи фаланги, але із запасом залишеної шкіри, щоб можна було зшити краї рани без натягу і косметично якісно.