Цитологія, загальна гістологія та ембріологія - В. К. Напханюк 2002

Тканини
Сполучні тканини
Сполучні тканини зі спеціальними властивостями

Сполучні Тканини зі спеціальними властивостями — це тканини, що характеризуються переважанням однорідних клітин, які й визначають назву самої тканини.

У зв’язку з цим сполучні тканини зі спеціальними властивостями поділяються таким чином: ретикулярна сполучна, жирова, слизова, пігментна.

Ретикулярна сполучна тканина (textus connectivus reticularis) є різновидом сполучної тканини, яка має сіткоподібну будову та складається з ретикулярних клітин і ретикулярних (аргірофільних) волокон.

Ретикулярні клітини (reticulocytus) характеризуються великим світлим ядром і відростчастою цитоплазмою. З’єднуючись своїми відростками, вони утворюють сітку.

Існує кілька видів ретикулярних клітин:

— ретикулярні фібробластоподібні клітини;

— фагоцитуючі клітини моноцитарного походження;

— малоспеціалізовані (малодиференційовані) клітини.

Ретикулярні волокна (fibra reticularis) є похідними ретикулярних клітин. Виявляються ретикулярні волокна при імпрегнації солями срібла, тому дістали назву аргірофільних. За своїм хімічним складом ретикулярні волокна близькі до колагенових, але відрізняються від них меншою товщиною, розгалуженістю та анастомозами.

Розрізняють власне ретикулярні волокна та преколагенові волокна.

Власне ретикулярні волокна — дефінітивні, остаточні утворення, що містять колаген III типу.

Преколагенові волокна — це початкова форма утворення колагенових волокон в ембріогенезі та при регенерації.

Ретикулярні волокна відрізняються від колагенових високим вмістом сірки, ліпідів і вуглеводів. Під електронним мікроскопом фібрили ретикулярних волокон мають не завжди чітко виражену посмугованість із періодом 64-67 нм.

Ретикулярні волокна стійкі до дії слабких кислот і лугів, не перетравлюються трипсином.

Більшість ретикулярних клітин пов’язана з ретикулярними волокнами, з’єднуючись між собою відростками, утворюють пухку сітку (reticulum).

Ретикулярна тканина утворює строму кровотворних органів і мікрооточення клітин крові, які в них розвиваються.

Жирова тканина (textus adiposus) — це скупчення жирових клітин, що зустрічається в багатьох органах, її специфічною функцією є накопичення та обмін ліпідів.

Розрізняють два різновиди жирової тканини: білу та буру.

Біла жирова тканина (textus adiposus albus) складається з однокрапельних жирових клітин (адипоцитів), розташовується під шкірою, в сальнику брижі, ретроперитонеально та інших жирових депо.

Адипоцити (adipocytus uniguttularis) містять ущільнене Ядро, розташоване на периферії. Цитоплазма утворює тонкий обідок і становить приблизно 1/40 частину загального об’єму клітини, решту займає одна велика крапля жиру.

Поблизу ядра розташовується комплекс Гольджі, в обідку цитоплазми трапляються поодинокі Мітохондрії, невелика кількість гранулярної ендоплазматичної сітки, нечисленні Рибосоми.

Біла жирова тканина утворює частки, розділені прошарками волокнистої сполучної тканини. Кожна жирова Клітина в частці оточена сіткою ретикулярних волокон, а також сіткою кровоносних і лімфатичних капілярів. Між жировими клітинами розміщуються фібробласти й тучні клітини.

Бура жирова тканина (textus adiposus fuscus) утворена багатокрапельними адипоцитами, густо обплетеними гемокапілярами, виявляється у новонароджених на шиї, поблизу лопаток, за грудиною, вздовж хребта, під шкірою та між м’язами, а також у деяких тварин.

Багатокрапельний адипоцит (adipocytus multiguttularis) — це клітина, значно менша за білий адипоцит. Вона має полігональну форму, містить округле ядро, розташоване ексцентрично, але не притиснуте до плазмолеми.

Цитоплазма заповнена численними дрібними краплями жиру, містить невеликий комплекс Гольджі, численні сферичні мітохондрії з добре розвиненими кристами.

Основною функцією бурої жирової тканини є теплопродукція, тому її окислювальна здатність приблизно в 20 раз вища, ніж білої.

Слизова сполучна тканина (textus connectivus mucosus), або драглиста сполучна тканина, являє собою ембріональну форму пухкої сполучної тканини.

У період внутрішньоутробного розвитку вона виявляється в багатьох органах, особливо під шкірою.

Класичним об’єктом для її вивчення є пупковий канатик людського плода, його «вартонові драглі».

Слизова тканина складається з великих, блідо забарвлених відростчастих клітин, які нерідко стикаються своїми відростками, і желеподібної міжклітинної речовини.

Міжклітинна речовина складається з аморфної речовини, багатої на гіалуронову кислоту, і нечисленних тонких колагенових фібрил.

Кількість колагенових фібрил у драглистій тканині тіла плода поступово збільшується, драглиста тканина заміщається на волокнисту сполучну тканину, властиву дорослому організму.

Пігментна сполучна тканина (textus connectivus pigmentosus) — це пухка Волокниста сполучна тканина, клітини якої містять велику кількість пігменту — меланіну. Тому клітини цієї тканини дістали назву меланоцитів (cellula pigmentosa).

Прикладом такої тканини є тканини райдужної та судинної оболонки ока.

Мікрофотограми (див. рис. 76 — 78) доповнять ваші уявлення про різноманітність клітин сполучних тканин.

Препарати для вивчення

Препарат 21. Ретикулярна тканина лімфатичного вузла (рис. 74).

Мале збільшення. В центрі препарату знайти найбільш прозору ділянку, на якій дуже добре видно клітини відростчастої форми з великим, слабо забарвленим ядром і блідо-рожевою цитоплазмою. Серед них розташовані клітини з округлим щільним ядром фіолетового кольору та вузьким обідком базофільної цитоплазми (лімфоцити).

Велике збільшення. Розглянути деталі будови окремих структур та зарисувати їх.

На рисунку позначити: 1) ретикулярні клітини: а — ядра; б — цитоплазму; 2) макрофаг; 3) лімфоцити; 4) трабекулу лімфатичного вузла.

Препарат 22. Жирова тканина підшкірної клітковини людини (рис. 75).

Мале збільшення. Знайти скупчення жирових клітин, розташованих за ходом кровоносних судин, що мають вигляд тяжів.

Велике збільшення. Розглянути будову однокрапельних жирових клітин. Майже вся клітина не забарвлена, оскільки виповнена краплею жиру, для виявлення якого необхідний спеціальний барвник. Забарвлена у блідо-рожевий колір цитоплазма утворює тонкий обідок по периферії, в якому розташоване ущільнене блідо-блакитне ядро. Зарисувати препарат.

На рисунку позначити: 1) жирові клітини: а — цитоплазму; б — ядро; в — місце колишньої краплі жиру, розчиненої спиртом; 2) Кровоносні судини; 3) волокнисту сполучну тканину.

Рис. 74. Ретикулярна тканина лімфатичного вузла. Забарвлення гематоксилін-еозином. х 900:

1 — ретикулярні клітини (а — ядра; б — цитоплазма); 2 — макрофаг; 3 — лімфоцит; 4 — трабекула лімфатичного вузла

Рис. 75. Жирова тканина підшкірної клітковини. Забарвлення гематоксилін-еозином. х 160:

1 — жирові клітини (а — цитоплазма; б — ядро; в — місце колишньої краплі жиру, розчиненої спиртом); 2 — кровоносні судини; 3 — волокниста сполучна тканина

Рис. 76. Перетворення адвентиційної клітини на жирову. Початкова стадія. Електронна мікрофотограма. х 13 000:

1 — ендотеліальна клітина кровоносного капіляра; 2 — просвіт кровоносного капіляра; 3 — ядро адвентиційної клітини; 4 — ендоплазматична сітка; 5 — накопичення жирових гранул (за Наполітаном)

Рис. 77. Ретикулярна тканини з лімфатичного вузла (а — електронна мікрофотограма; б — співвідношення ретикулярної клітини і ретикулінових волокон). х 13 000:

1 — ядро ретикулярної клітини; 2 — відростки цитоплазми ретикулярної клітини; 3 — ретикулярні волокна; 4 — мітохондрії; 5 — ендоплазматична сітка; 6 — частина плазматичної клітини (за Семом і Кларком)

Рис. 78. Клітина бурої жирової тканини новонародженого щура. Електронна мікрофотограма. х 23 000:

1 — мітохондрії; 2 — ліпідні включення; 3 — ядро (за Ю. І. Афанасьєвим)

Контрольні питання

1. Ретикулярна тканина. Особливості будови, локалізація в організмі, функції.

2. Порівняльна структурно-функціональна характеристика білої та бурої жирової тканини.

3. Слизова тканина, локалізація, особливості будови, хімічний склад міжклітинної речовини, функції.

4. Пігментна тканина. Структурно-функціональна характеристика, локалізація.

Ситуаційні задачі

1. Два препарати жирової тканини забарвлені суданом для виявлення жиру. Один препарат містить адипоцити, у цитоплазмі яких наявні численні дрібні краплі жиру, ядро сферичної форми, розташоване в центрі клітини. Другий препарат містить у цитоплазмі адипоцитів одну велику краплю жиру, ядро ущільнене, розташоване на периферії. Які види жирової тканини представлені на препаратах?

2. Розгляньте препарати слизової сполучної тканини від двох плодів людини. Яка ознака дозволить визначити, який з плодів був старшим?

Приблизні екзаменаційні питання

1. Структурно-функціональна характеристика різних видів сполучної тканини зі спеціальними властивостями.