Спеціальна гістологія та ембріологія: Практикум - В. К. Напханюк 2001

Статева система
Чоловіча статева система
Сім'явиносні протоки

Сім’явиносні протоки утворюють систему канальців сім’яника і його придатків, по яких сперма виводиться до сечівника. Вивідні протоки починаються прямими канальцями сім’яника (tubuli seminiferi recti), які впадають у сітку сім’яника (rete testis), що розташовується в середостінні. Від цієї сітки відходять 12-15 звивистих виносних канальців (ductuli efferentes testis) , які з’єднуються з протокою придатка, яка багаторазово звиваючись, формує тіло придатка і в нижній хвостовій частині його переходить до прямої сім’явиносної протоки (ductus deferens), що досягає передміхурової залози, де впадає до сечівника.

Сім’явиносна протока (ductus deferens) — парний орган. Це трубка завдовжки близько 45 см і просвітом 0,2-0,5 мм.

Стінка її складається з трьох оболонок: 1) слизової, вкритої дворядним призматичним епітелієм; 2) м’язової, що складається з трьох шарів гладких міоцитів: внутрішнього і зовнішнього — поздовжніх і середнього — циркулярного; 3) адвентиційної оболонки, утвореної пухкою сполучною тканиною, що поступово переходить у тканини сім’яного канатика.

Сім’явипорскувальна протока (ductus ejaculatorius) — парний відділ сім’явиносних шляхів, розміщений нижче місця входу сім’явиносної протоки і сім’яних міхурців. Вона проходить через передміхурову залозу і відкривається у сечівник.

Стінка її складається з трьох оболонок: 1) слизової, що утворює численні складки і складається з двошарового епітелію, високих призматичних облямованих клітин і низьких базальних клітин; 2) м’язової, особливістю якої є більш слабкий розвиток м’язових елементів порівняно з сім’явиносною протокою; 3) адвентиційної, утвореної сполучною тканиною, що зростається зі стромою простати.

Препарати для вивчення

Препарат 1. Сім’яник з придатком (рис. 70).

Мале збільшення. Розглянути та зарисувати препарат. Потрібно виявити фіброзну капсулу (білкова оболонка), покриту серозною оболонкою, знайти придаток сім’яника і хоча б одну велику перегородку, яка має таку ж будову, як і капсула; кровоносні судини, що проходять по ній. Розглянути розрізи звивистих сім’яних канальців, які складають основну масу сім’яника, і розміщену між ними інтерстиційну сполучну тканину, що містить кровоносні судини, нерви і великі інтерстиційні (лейдіговські) клітини.

У вертикально перерізаних канальцях видно просвіти. Але при тангенційному розрізі просвітів не видно. Кожний каналець оточений власною сполучнотканинною оболонкою, всередину від якої розташовується на базальній мембрані сперматогенний епітелій, який складається з кількох рядів різних генерацій сім’яних клітин.

Рис. 70. Сім’яник з придатком. Забарвлення гематоксилін- еозином. х 100:

1 — яєчко; 2 — придаток яєчка; 3 — білкова оболонка; 4 — звивисті сім’яні канальці; 5 — сперматогенний епітелій; 6 — власна оболонка звивистого канальця; 7 — підтримуючі клітини, або сустентоцити (клітини Сертолі); 8 — інтерстиційні клітини, або гландулоцити (клітини Лейдіга); 9 — виносна протока яєчка; 10 — протока придатка яєчка; 11 — сперматозоїди; 12 — жирові клітини; 13 — кровоносні судини

У придатку видно численні розрізи канальців, оточених сполучною тканиною, які містять судини. Можна розрізнити дві групи канальців, розділених прошарком сполучної тканини: більш вузькі, з нерівним контуром просвіту, і більш широкі, з широким і рівним просвітом. Перші є виносними канальцями головки придатка. Вони оточені щільною власною сполучнотканинною оболонкою, яка містить гладкі м’язи і на якій розташовується епітелій, що складається з високих призматичних клітин. Ці клітини змінюються низькими кубічними клітинами. Інші канальці — це багаторазові розрізи дуже звивистої протоки придатка (рис. 71). Епітелій цієї протоки представлений високими призматичними клітинами, ядра яких лежать біля самої основи.

Рис. 71. Сперматогенез і будова стінки звивистого канальця (схема):

1 — підтримуюча клітина, або сустентоцит (клітина Сертолі); сперматогонії; 2 — сперматоцити 1-го порядку; 3 — сперматоцити 2-го порядку; 4 — сперматиди; 5 — послідовні стадії формування сперматозоїдів; 6 — сперматозоїди; 7 — базальна мембрана епітеліо-сперматогенного шару; 8 — базальний шар; 9 — судини; 10 — міоїдний шар

Велике збільшення. Видно, що власна оболонка звивистих сім’яних канальців складається з волокнистої сполучної тканини з невеликою кількістю фіброцитів, які мають ядра подовжено-овальної форми. Від власної оболонки сперматогенний епітелій відокремлюється базальною мембраною. Клітини сперматогенного епітелію занурені в драглисту масу — синцитій Сертолі. В цьому синцитії можна виділити приядерні ділянки, які називають клітинами Сертолі. Розглядаючи різні канальці, можна простежити хід перетворення сперматид у сперматозоїди.

На рисунку позначити: 1) придаток яєчка; 2) білкову оболонку; 3) звивисті сім’яні канальці; 4) сперматогенний епітелій; 5) власну оболонку звивистого канальця; 6) підтримуючі клітини; 7) інтерстиційні клітини (Лейдіга); 8) виносну протоку яєчка; 9) протоку придатка яєчка; 10) сперматозоїди; 11) жирові клітини; 12) кровоносні судини.

Препарат 2. Поперечний розріз сім'яного канатика людини (рис. 72).

Рис. 72. Поперечний розріз сім’яного канатика людини. Забарвлення гематоксилін-еозином. х 40:

1 — дворядний епітелій слизової оболонки; 2 — власна пластинка слизової оболонки; 3 — внутрішній поздовжній шар м’язової оболонки; 4 — середній циркулярний шар м’язової оболонки; 5 — зовнішній поздовжній шар м’язової оболонки; 6 — адвентиційна оболонка; 7 — кровоносні судини; 8 — пучки нервових волокон

Мале збільшення. Вивчити та зарисувати препарат. До складу сім’яного канатика входять сім’явиносна протока, численні судини і нерви. Стінка сім’явиносної протоки дуже товста. Вона утворена трьома оболонками: слизовою, м’язовою й адвентиційною. Просвіт протоки має зірчасту форму, бо слизова оболонка утворює поздовжні складки. Епітелій слизової оболонки дворядний циліндричний. М’язова оболонка теж дуже товста, вона складається з трьох шарів гладкої м’язової тканини: внутрішнього і зовнішнього поздовжніх, середнього — циркулярного. Адвентиція утворена пухкою сполучною тканиною.

На рисунку позначити: 1) сім’явиносну протоку: а) слизову оболонку, складки, епітелій дворядний циліндричний; б) м’язову оболонку — внутрішній шар поздовжній, середній циркулярний; зовнішній поздовжній; в) адвентицію; 2) кровоносні судини: а) артерії; б) вени; 3) нервові стовбури.