Спеціальна гістологія та ембріологія: Практикум - В. К. Напханюк 2001

Шкіра та її придатки

Шкіра (cutis) — орган, який утворює загальний покрив тіла. Вона має поверхневу епітеліальну частину — епідерміс і сполучнотканинну основу, що лежить під ним, — дерму.

Придатками шкіри людини є волосся, нігті, сальні, потові та молочні залози. Молочні залози функціонально пов’язані з жіночою статевою системою.

Головними функціями шкіри є захист організму від пошкоджуючої дії несприятливих факторів зовнішнього середовища і участь у підтриманні сталості його внутрішнього середовища. Розташовані в шкірі больові, механо-, хемо- і терморецептори є важливими компонентами захисної системи. Вони сприймають інформацію, що надходить із зовнішнього середовища. Окрім цього, шкіра виконує функції терморегуляції, обміну речовин, депо крові. Загальна площа шкірного покриву у дорослої людини досягає 1,5-2 м².

Шкіра складається з двох частин: епідермісу — багатошарового плоского зроговілого епітелію; дерми — власне шкіри, або сполучнотканинної основи шкіри.

З підлягаючими частинами організму шкіра з’єднується шаром жирової тканини — підшкірною жировою клітковиною.

Епідерміс (epidermis) — багатошаровий плоский (лускатий) зроговілий епітелій. В епідермісі розрізняють п’ять шарів: 1) базальний (stratum basale); 2) остистий (stratum spinosum); 3) зернистий (stratum granulosum); 4) блискучий (stratum lucidum); 5) роговий (stratum corneum).

Розподіл епідермісу на шари — це відображення процесу зроговіння. Найбільш розвинуті всі шари епідермісу в товстій шкірі. Епідерміс є системою із закономірним напрямком диференціювання, в процесі якого у цитоплазмі кератиноцитів нагромаджуються специфічні білки — кератини; органели цитоплазми і структури ядра руйнуються, і клітини перетворюються на зроговілі лусочки, які злущуються з поверхні епідермісу. Втрачені клітини постійно поповнюються за рахунок проліферації клітин базального шару.

Базальний шар утворений двома видами клітин, що розміщені на базальній мембрані: базальними епітеліоцитами і меланоцитами (мікрофото 39).

Базальні епітеліоцити — це циліндричної або овальної форми клітини, які мають базофільну цитоплазму, округле ядро, багате на хроматин. Ці клітини з’єднуються одна з одною і вищерозміщеними за допомогою десмосом, а з базальною мембраною — за допомогою напівдесмосом. Серед базальних є і стовбурові клітини.

Меланоцити — це пігментні клітини, що містять у цитоплазмі гранули чорного пігменту — меланіну. Кількісне співвідношення між базальними епітеліоцитами і меланоцитами — 10:1.

Остистий шар утворений клітинами полігональної форми, що розташовуються 5-10 шарами над базальними клітинами. Ці тини мають вирости (ости), за допомогою яких вони з’єднуються одна з одною. Цитоплазма таких клітин містить численні тонофібрили, пучки яких закінчуються в остах (десмосомах). Окрім названих, в остистому шарі є відростчасті клітини — дендроцити, цитоплазма яких містить численні аргентофільні гранули (мікрофото 40).

Зернистий шар складається з 3-4 шарів плоских клітин, цитоплазма яких містить рибосоми, мітохондрії, лізосоми і їх різновид — кератиносоми (у вигляді округлих тілець), а також пучки фрагментованих тонофібрил і великі гранули (зерна) кератогіаліну, попередники рогової речовини — кератину (мікрофото 41).

Блискучий шар складається з 3-4 шарів плоских клітин, у яких ядра зазнають каріорексису і гинуть, а цитоплазма дифузно просочується білковою речовиною — елеїдином, який не забарвлюється і добре заломлює світло, завдяки чому весь шар набирає вигляду блискучої смуги.

Роговий шар — найостанніший поверхневий шар, який складається з багатьох шарів зроговілих клітин — лусочок. Лусочки містять зроговілу речовину — «м’який» кератин і пухирці повітря.

Дерма (corium), або власне шкіра, має товщину від 0,5 до 5 мм, найбільшу на спині, плечах, стегнах. Дерма поділяється на два шари: сосочковий і сітчастий.

Сосочковий шар (stratum papillare) складається з пухкої неоформленої сполучної тканини, багатої на клітини. Він має інкапсульовані нервові закінчення — чутливі тільця і дрібні кровоносні судини, що утворюють анастомози.

Сітчастий шар (stratum reticulare) представлений щільною неоформленою сполучною тканиною. Це сітка пучків товстих колагенових волокон, розташованих у різних напрямках. Клітинні елементи сітчастого шару — це, головним чином, фібробласти.

Підшкірна жирова клітковина (tela subcutanea) утворена пучками колагенових волокон, які ідуть з дерми. Між пучками колагенових волокон розташовуються скупчення жирових клітин, а також кровоносні судини, нервові пучки і пластинчасті нервові закінчення — тільця Фатера — Пачині (барорецептори).

Препарати для вивчення

Препарат 1. Розріз шкіри пальця людини (рис. 63).

Мале збільшення. Розглянути та зарисувати препарат.

Знайти епідерміс, сосочковий і сітчастий шари дерми, підшкірну жирову клітковину, потові залози, кінцеві відділи яких сильно закручені і на поперечному розрізі кожний відділ має вигляд грона. Вивідна протока залози у дермі вистелена двошаровим епітелієм, клітини якого більш базофільні, ніж клітини кінцевого відділу. В епідермісі вивідна протока має вигляд спіральної щілини між епідермоцитами.

Велике збільшення. Добре видно, що базальний шар епідермісу представлений одним шаром низьких призматичних клітин, які лежать на базальній мембрані. Цитоплазма цих клітин слабобазофільна. Ядра світлі. За базальним шаром розташовуються 7-8 шарів полігональних клітин остистого шару. Їх цитоплазма також базофільна. Зернистий шар складається з 3-4 шарів плоских клітин, які вельми вирізняються завдяки наявності в цитоплазмі темно-фіолетових гранул кератогіаліну. Блискучий шар на препараті має вигляд рожевої гомогенної блискучої смуги. Роговий шар складається з сотень шарів зроговілих лусочок.

На рисунку позначити: 1) епідерміс і в ньому: а) роговий шар; б) блискучий шар; в) зернистий шар; г) остистий шар; д) базальний шар; е) базальну мембрану; 2) власне шкіру (дерму) і в ній: а) сосочковий шар; б) сітчастий шар; в) вивідну протоку потової залози; г) кінцевий відділ потової залози; 3) підшкірну жирову клітковину; 4) пластинчасте тільце.

Рис. 63. Розріз шкіри пальця людини. Забарвлення гематоксилін-еозином. х 56:

1 — епідерміс (а — роговий шар; б — блискучий шар; в — зернистий шар; г — остистий шар; д — базальний шар; е — базальна мембрана); 2 — власне шкіра (дерма: а — сосочковий шар; б — сітчастий шар; в — вивідна протока потової залози; г — кінцевий відділ потової залози); 3 — підшкірна жирова клітковина; 4 — пластинчасте тільце