Спеціальна гістологія та ембріологія: Практикум - В. К. Напханюк 2001

Травна система
Середній і задній відділи травної системи
Товста кишка

Товста кишка (intestinum crassum) — частина травної трубки, яка забезпечує формування і виведення калових мас.

В товстій кишці розрізняють такі відділи: сліпу кишку; червоподібний відросток; висхідну ободову кишку; поперечну ободову кишку; низхідну ободову кишку; сигмоподібну ободову кишку; пряму кишку.

Ободова кишка

Стінка ободової кишки утворена: слизовою оболонкою; підслизовою основою; м’язовою оболонкою; серозною оболонкою.

Слизова оболонка містить багато циркулярних складок і кишкових залоз (крипт), але не має ворсинок.

Циркулярні складки утворені на внутрішній поверхні кишки зі слизової оболонки і підслизової основи. Вони розташовуються поперек кишки і мають форму півмісяця.

Кишкові залози (крипти) в ободовій кишці розвинуті більше, ніж у тонкій, розміщені частіше, розміри їх більші (0,40,7 мм), вони ширші, містять дуже багато келихоподібних екзокриноцитів.

Епітелій слизової оболонки одношаровий призматичний і складається з трьох основних видів клітин: 1) стовпчастих епітеліоцитів; 2) келихоподібних екзокриноцитів; 3) шлунково-кишкових ендокриноцитів.

Власна пластинка слизової оболонки утворює тонкі сполучнотканинні прошарки між кишковими криптами. У цій пластинці часто трапляються поодинокі лімфоїдні вузлики.

М’язова пластинка слизової оболонки сильніше виражена, ніж у тонкій кишці, і складається з двох шарів: внутрішнього, більш щільного, утвореного переважно циркулярно розташованими пучками гладких міоцитів; зовнішнього, представленого пучками гладких міоцитів, орієнтованих частково поздовжньо, частково косо щодо осі кишки.

Підслизова основа містить багато жирових клітин. Тут розміщуються судинні, а також нервові підслизові сплетення, дуже багато лімфоїдних вузликів.

М’язова оболонка складається з двох шарів гладких м’язів: внутрішнього — циркулярного; зовнішнього — поздовжнього, який має особливу будову. Це шар не суцільній, і пучки гладких міоцитів у ньому зібрані в три стрічки, які тягнуться вздовж всієї ободової кишки.

Серозна оболонка покриває ободову кишку зовні. Інколи вона має кільцеподібні вирости — скупчення жирової тканини, покриті очеревиною.

Червоподібний відросток

У слизовій оболонці добре розвинуті крипти, епітелій призматичний облямований, з невеликою кількістю келихоподібних клітин. М’язова пластинка слизової оболонки слабо розвинута. У сполучній тканині власної пластинки слизової і підслизової основи розташовуються численні великі скупчення лімфоїдних вузликів. М’язова оболонка представлена двома шарами гладком’язових клітин: внутрішнім — циркулярним; зовнішнім — поздовжнім.

На відміну від інших відділів товстого кишечнику у червоподібному відростку поздовжній шар м’язової оболонки суцільний, тобто не утворює стрічок. Зовні розміщується серозна оболонка.

Пряма кишка

Стінка прямої кишки складається з тих же оболонок, що і стінка ободової кишки.

У тазовій частині прямої кишки її слизова оболонка має три поперечні складки. В утворенні цих складок бере участь підслизова основа і кільцевий шар м’язової оболонки. Нижче цих складок розташовуються 8-10 поздовжніх складок, між якими видно заглиблення.

В анальній частині прямої кишки розрізняють три зони: стовпчасту; проміжну; шкірну.

Слизова оболонка прямої кишки складається з епітелію, власної і м’язової пластинок.

Епітелій у верхньому відділі — одношаровий призматичний; у стовпчастій зоні нижнього відділу — багатошаровий кубічний; у проміжній зоні — багатошаровий плоский незроговілий; у шкірній — багатошаровий плоский зроговілий.

Власна пластинка бере участь у формуванні складок прямої кишки. Тут розміщені поодинокі лімфоїдні вузлики і судини. В ділянці стовпчастої зони залягає сітка тонкостінних кровоносних лакун, кров з яких відтікає до гемороїдальних вен. У проміжній зоні розміщена велика кількість еластичних волокон, а також лімфоцитів і тканинних базофілів.

У шкірній зоні, яка оточує анальний отвір, до сальних залоз приєднується волосся.

М’язова пластинка слизової оболонки, як і в інших відділах товстої кишки, складається з двох шарів.

У підслизовій основі розташовуються судинні і нервові сплетення. Тут є пластинчасті нервові тільця, лежить сплетення гемороїдальних вен.

М’язова оболонка складається з двох шарів:

1) внутрішнього — циркулярного, який на різних рівнях утворює два потовщення — сфінктери: внутрішній і зовнішній. Останній м’яз поперечносмугастий;

2) зовнішнього — поздовжнього, який на відміну від інших відділів суцільний.

Серозна оболонка покриває пряму кишку у верхній її частині; в нижніх відділах пряма кишка має сполучнотканинну оболонку.

Препарат 19. Розріз товстої кишки (рис. 56).

Мале збільшення. Знайти оболонки стінки кишки. Товста кишка ворсинок не має.

Слизова оболонка: епітелій одношаровий призматичний, з великою кількістю келихоподібних клітин, тут же трапляються стовпчасті епітеліоцити, недиференційовані клітини й ендокриноцити. У власній пластинці є кишкові крипти. Крипти в товстому кишечнику розміщені частіше, і просвіт їх ширший. М’язова пластинка тонка, складається з внутрішнього циркулярного і зовнішнього поздовжнього шарів. У власній пластинці слизової оболонки, як правило, є поодинокі (солітарні) лімфатичні фолікули. Часто фолікули, розростаючись, проникають до підслизової основи, яка утворена сполучною тканиною.

Рис. 56. Розріз товстої кишки. Забарвлення гематоксилін-еозином. х 40:

1 — слизова оболонка; 2 — підслизова основа; 3 — м’язова оболонка; 4 — серозна оболонка; 5 — одношаровий епітелій кишки; 6 — келихоподібні клітини; 7 — крипта; 8 — власна пластинка слизової оболонки; 9 — м’язова пластинка слизової оболонки; 10 — нервові клітини Мейснерового сплетення; 11 — лімфатичний фолікул; 12 — кровоносні судини; 13 — кільцевий шар м’язової оболонки; 14 — поздовжній шар м’язової оболонки; 15 — мезотелій

У будові підслизової оболонки особливих відмінностей від тонкої кишки звичайно не спостерігається.

М’язова оболонка складається з двох шарів (внутрішнього — циркулярного і зовнішнього — поздовжнього) гладкої м’язової тканини. В зовнішньому шарі пучки гладком’язових клітин зібрані в три стрічки (teniae), які тягнуться вздовж всієї кишки.

Серозна оболонка — це вісцеральний листок очеревини.

На рисунку позначити: 1) слизову оболонку; а) епітелій; б) власну пластинку, і в ній: кишкові крипти; лімфоїдні фолікули; в) м’язову пластинку; 2) підслизову основу; 3) м’язову оболонку: а) циркулярний шар; б) поздовжній шар; 4) серозну оболонку.

Препарат 20. Поперечний розріз червоподібного відростка (рис. 57).

Мале збільшення. Розглянути та зарисувати препарат.

Будова червоподібного відростка вельми подібна до будови товстої кишки. Слизова оболонка утворює складки, які виступають у просвіт. Глибокі крипти мають звичайну будову.

У власній і підслизовій оболонках, на відміну від інших відділів товстого кишечнику, розміщено багато об’ємистих лімфатичних фолікулів. У деяких випадках фолікули доходять до просвіту, зумовлюючи вип’ячування стінки червоподібного відростка, внаслідок чого просвіт звужується. В цих місцях, звичайно, крипти не виражені.

У фолікулах видно світлі центри розмноження, що вказує на наявність реактивності фолікулів. Зовнішня м’язова оболонка складається з внутрішнього кільцевого і зовнішнього поздовжнього шарів гладких м’язів, тільки тут вони трохи тонші, ніж в інших відділах товстого кишечнику. На відміну від інших відділів товстого кишечнику, зовнішній шар м’язової оболонки суцільний, тобто не утворює стрічок.

Серозна оболонка без особливостей.

На рисунку позначити: 1) слизову оболонку: а) одношаровий призматичний облямований епітелій; б) крипти; в) власну пластинку слизової оболонки; 2) підслизову основу; 3) м’язову оболонку; 4) серозну оболонку; 5) лімфоїдні вузлики, розташовані в слизовій оболонці та підслизовій основі.

Рис. 57. Поперечний розріз червоподібного відростка. Забарвлення гематоксилін-еозином. х 40:

1 — складка слизової оболонки; 2 — одношаровий епітелій; 3 — крипта; 4 — власна пластинка слизової оболонки; 5 — м’язова пластинка слизової оболонки; 6 — лімфоїдний фолікул; 7 — підслизова основа; 8 — кільцевий шар м’язової оболонки; 9 — поздовжній шар м’язової оболонки; 10 — серозна оболонка; 11 — мезотелій; 12 — кровоносні судини

Контрольні питання

1. Розвиток тонкої кишки.

2. Особливості будови дванадцятипалої кишки.

3. Будова кишкових ворсинок у тонкій кишці.

4. Крипти тонкої кишки.

5. Особливості кровопостачання тонкого кишечнику.

6. Гістологія процесу всмоктування в тонкій кишці.

7. Розвиток товстої кишки.

8. Будова ободової кишки.

9. Будова червоподібного відростка.

10. Морфофункціональні особливості прямої кишки.

11. Особливості будови епітелію в різних відділах прямої кишки.

12. Будова м’язової оболонки прямої кишки.

13. Морфофункціональна характеристика дуоденальних залоз.

Електронна мікрофотограма 32. Апікальна частина епітеліальної клітини кишкової ворсинки. х 16 000:

1 — клітинні мікроворсинки, які утворюють всмоктувальну облямівку; 2 — замикальна пластинка; 3 — межі між клітинами; 4 — мітохондрії; 5 — лізосома; 6 — ендоплазматична сітка (з атласу Родіна)

Електронна мікрофотограма 33. Апікальна частина келихоподібної клітини залози з кишкової крипти. х 16 000:

1 — просвіт крипти; 2 — клітинні мікроворсинки;3 — слизовий секрет (за Трієром)

Ситуаційні задачі

1. В експерименті вилучені інтрамуральні ганглії м’язово- кишкового нервового сплетення тонкої кишки. Яких порушень зазнає функціональна діяльність кишки?

2. Ворсинки кишки покриті зверху епітелієм, у складі якого розрізняють три види клітин. Які з них беруть участь у процесі пристінкового (мембранного) травлення?

3. Запропоновано два препарати без назви. На одному видно широкі й низькі ворсинки і крипти, а в підслизовій основі — залози. М’язова оболонка складається з двох шарів: зовнішнього — поздовжнього, внутрішнього — циркулярного. На другому — глибокі ямочки, залози у власній пластинці слизової оболонки і три шари в м’язовій оболонці: зовнішній — поздовжній, середній — циркулярний, внутрішній — косий. Які відділи шлунково-кишкового тракту представлені на цих препаратах?

4. В результаті травми ушкоджений епітелій слизової оболонки тонкої кишки. За рахунок яких клітин здійснюватиметься його регенерація? В яких структурах кишки вони розміщені?

5. У стінці шлунково-кишкового тракту розміщуються нервові сплетення. Нейроцити одних сплетень контролюють роботу залозистих і м’язових клітин, нейроцити інших — тільки м’язових клітин. Чи є різниця в їх локалізації? В яких оболонках стінки шлунково-кишкового тракту вони розташовуються?

6. На висоті травлення відзначається активний рух ворсинок кишки, в результаті чого змінюється їх довжина. Чим це пояснюється?

7. Внаслідок тривалого лікування антибіотиками у хворого порушений процес перетравлення клітковини у товстій кишці. З чим це пов’язано?

8. Препарати приготовлені з дванадцятипалої і тонкої кишки. За якими особливостями будови можна їх відрізнити?

9. Препарати приготовлені з порожньої (голодної) й ободової кишок. Як їх можна відрізнити?

Приблизні екзаменаційні питання

1. Тонка кишка. Структурно-функціональна характеристика окремих оболонок. Гістофізіологія системи ворсинка — крипта.

2. Товста кишка. Червоподібний відросток. Будова. Функціональне значення.