Спеціальна гістологія та ембріологія: Практикум - В. К. Напханюк 2001

Травна система
Середній і задній відділи травної системи
Шлунок

У середньому відділі травного тракту відбувається, головним чином, хімічна обробка їжі під впливом ферментів, що виробляються залозами, та всмоктування продуктів перетравлення їжі й формування калових мас.

Шлунок (gaster, ventriculus) — це мішкоподібне розширення травної трубки об’ємом 1,7-2,5 л, до якого через стравохід надходить роздрібнена та зволожена в ротовій порожнині їжа.

Стінку шлунка утворюють чотири оболонки: 1) слизова оболонка; 2) підслизова основа; 3) м’язова оболонка; 4) серозна оболонка.

Слизова оболонка шлунка має нерівну поверхню через наявність у ній трьох видів утворень: складок, полів і ямочок.

Шлункові складки (plicae gastricae) утворені слизовою оболонкою і підслизовою основою.

Шлункові поля (areae gastricae) — це відокремлені одна від одної борознами ділянки слизової оболонки багатокутної форми з розміром поперечника від 1 до 16 мм. Наявність полів пояснюється тим, що залози шлунка розташовуються групами, відокремленими прошарками сполучної тканини, а поверхнево розміщені вени в цих прошарках просвічуються у вигляді червонуватих ліній, окреслюючи межі між полями.

Шлункові ямочки (foveolae gastricae) — заглиблення епітелію у власній пластинці слизової оболонки. Кількість ямочок у шлунку досягає майже 3 млн.

Епітелій, який вистилає поверхню слизової оболонки шлунка і ямочок, одношаровий призматичний. Головною властивістю його є залозистий характер. Усі епітеліоцити постійно виділяють мукоїдний (слизоподібний) секрет. Кожна залозиста клітина чітко поділяється на дві частини — базальну й апікальну. Базальна частина містить ядро і комплекс Гольджі. Апікальна частина заповнена зернами або краплинками мукоїдного секрету.

У власній пластинці слизової оболонки розміщені залози шлунка, розділені тонкими прошарками пухкої сполучної тканини.

М’язова пластинка слизової оболонки складається з трьох шарів, утворених гладкою м’язовою тканиною: внутрішнього циркулярного; зовнішнього циркулярного; середнього поздовжнього.

Залози шлунка (gll. gastricae) в різних відділах мають неоднакову будову. Розрізняють три види залоз:

1. Власні залози шлунка (gll. gastricae propriae) містять такі основні види клітин (мікрофото 28-31):

а) головні екзокриноцити, які секретують пепсиноген; б) парієтальні екзокриноцити, що синтезують хлориди, з яких утворюється соляна кислота; в) слизові епітеліоцити (mucocyti); г) шийкові мукоцити; д) ендокринні; е) недиференційовані епітеліоцити.

2. Пілоричні залози (gll. pyloricae), розміщені в зоні переходу шлунка у дванадцятипалу кишку.

3. Кардіальні залози (gll. cardiacae) — прості трубчасті залози з сильно розгалуженими кінцевими відділами.

Підслизова основа шлунка складається з пухкої волокнистої неоформленої сполучної тканини, яка містить багато еластичних волокон.

М’язова оболонка утворена трьома шарами гладких м’язових клітин: зовнішнім — поздовжнім; середнім — циркулярним; внутрішнім — косим.

Серозна оболонка шлунка утворює зовнішню частину його стінки.

Препарат 15. Розріз дна шлунка (рис. 51, 52).

Мале збільшення (рис. 51). Вивчити будову стінки шлунка. Визначити оболонки: слизову, підслизову основу, м’язову і серозну. Слизова оболонка разом із підслизовою основою утворює складки.

Слизова оболонка складається з циліндричного одношарового залозистого епітелію, який заглиблюється в підлягаючу

сполучну тканину, утворюючи шлункові ямочки; другим компонентом слизової оболонки є власна сполучнотканинна пластинка, в якій розміщені шлункові фундальні залози; третій компонент — це м’язова пластинка. Вона утворена гладкою м’язовою тканиною і складається з трьох шарів: внутрішнього і зовнішнього циркулярних і середнього — поздовжнього.

Підслизова основа складається з пухкої неоформленої волокнистої сполучної тканини. В ній розташовуються кровоносні, лімфатичні судини і підслизове нервове сплетення (Мейснера).

Рис. 51. Розріз дна шлунка. Забарвлення гематоксилін-еозином. х 40:

1 — слизова оболонка; 2 — підслизова основа; 3 — м’язова оболонка; 4 — серозна оболонка; 5 — шлункова ямочка; 6 — одношаровий слизовий епітелій; 7 — власна пластинка слизової оболонки; 8 — залози дна шлунка; 9 — м’язова пластинка слизової оболонки; 10 — кровоносні судини; 11 — косий і кільцевий шари зовнішньої м’язової оболонки; 12 — нервові клітини Ауербахового сплетення; 13 — поздовжній шар зовнішньої м’язової оболонки

М’язова оболонка складається з трьох шарів гладком’язової тканини: внутрішнього — косого, середнього — циркулярного і зовнішнього — поздовжнього. Між середнім і зовнішнім м’язовими шарами розміщується м’язове нервове сплетення (Ауербаха). Серозна оболонка — це пластинка волокнистої сполучної тканини, покрита мезотелієм.

На рисунку позначити: 1) слизову оболонку: а) одношаровий циліндричний епітелій, б) шлункові ямочки, в) сполучну тканину: г) залози, д) м’язову пластинку; 2) підслизову основу і в ній — шари: а) косий, б) циркулярний, в) поздовжній; 3) серозну оболонку.

Велике збільшення (рис. 52). Знайти в поздовжньому розрізі фундальні залози. Вони прості, мають трубчасту форму, відокремлені одна від одної тонкими прошарками сполучної тканини.

В залозі розрізняють шийку і головну частину, представлену тілом і дном. Тіло і дно утворюють секреторний відділ залози, шийка аналогічна вивідній протоці. Залоза складається з таких клітин: головних екзокриноцитів (exocrinocyti principales), парієтальних екзокриноцитів (exocrinocyti parietales), слизових клітин (mucocyti).

Слизові клітини поділяються на шийкові, які розташовані в шийці залози, і додаткові, що розміщуються в тілі залози.

Рис. 52. Розріз дна шлунка. Забарвлення гематоксилін-еозином. х 200:

I — шийка залози, II — тіло залози, III — дно залози. 1 — одношаровий епітелій шлунка; 2 — шлункові ямочки; 3 — власна пластинка слизової оболонки; 4 — додаткові клітини; 5 — парієтальні клітини; 6 — головні клітини; 7 — м’язова пластинка слизової оболонки

Шийкові клітини містять меншу кількість крапель слизу, і в них часто виявляють фігури мітозу. Вважають, що ці клітини недиференційовані (epitheliocyti nondifferentiati) і є джерелом регенерації як секреторного епітелію залоз, так і епітелію шлункових ямочок. І п’ятий вид — це ендокринні клітини (epitheliocyti gastrointestinales).

З перерахованих клітин на препараті добре видно головні (залозисті) клітини, забарвлені гематоксиліном у блідо-фіолетовий колір. Вони мають невеликі розміри, темні ядра, і своїми апікальними кінцями утворюють просвіт залози, який нагадує вузьку щілину. До базальних частин головних клітин прилягають парієтальні (обкладкові) клітини, які мають овальну форму і забарвлюються еозином в рожевий колір. Серед головних клітин є менш помітні слизові клітини (додаткові та шийкові).

На рисунку позначити: а) дно; б) тіло; в) шийку; г) головні клітини; д) парієтальні клітини; е) просвіти залози.

Препарат 16. Розріз пілоричної частини шлунка (рис. 53).

Мале збільшення. Визначити оболонки: слизову, підслизову, м’язову і серозну.

Слизова оболонка має глибокі шлункові ямочки, утворені одношаровим циліндричним епітелієм. Він же складає покрив слизової оболонки. У власній пластинці слизової оболонки розташовуються пілоричні залози. Вони розміщені рідше, ніж фундальні, мають розгалужені секреторні відділи і широкі просвіти. Секреторні клітини кінцевих відділів виділяють слиз; через наявність базофілії вони забарвлюються гематоксиліном у блідо-блакитний колір. Вивідні протоки (шийки) не розгалужуються і не відкриваються у дно шлункових ямочок. М’язова пластинка складається з трьох шарів гладком’язової тканини: внутрішнього косого, середнього циркулярного і зовнішнього поздовжнього. Між зовнішнім і внутрішнім шарами розміщене нервове сплетення. Серозна оболонка має типову будову.

На рисунку позначити: 1) слизову оболонку: а) одношаровий циліндричний епітелій; б) глибокі шлункові ямочки; в) власну пластинку; г) м’язову пластинку; 2) підслизову основу і в ній — нервове сплетення; 3) м’язову оболонку і в ній — шари: а) внутрішній косий; б) середній циркулярний; в) зовнішній поздовжній, нервове сплетення; 4) серозну оболонку.

Рис. 53. Розріз пілоричної частини шлунка. Забарвлення гематоксилін-еозином. х 400:

1 — шлункові ямочки; 2 — високопризматичний епітелій; 3 — власна пластинка; 4 — пілоричні залози; 5 — м’язова пластика слизової оболонки; 6 — підслизова основа

Електронна мікрофотограма 28. Власна залоза шлунка. х 26 000:

1 — просвіт залози; 2 — клітинні мікроворсинки; 3 — гранули зимогену; 4 — замикальні пластинки; 5 — ендоплазматична сітка (за Іто і Вінхестером)

Електронна мікрофотограма 29. Головна клітина власної залози шлунка. х 13 000:

1 — клітинні мікроворсинки; 2 — замикальні пластинки; 3 — гранули зимогену; 4 — внутрішньоклітинний сітчастий апарат; 5 — ендоплазматична сітка гранулярного типу; 6 — базальна мембрана; 7 — мітохондрії; 8 — десмосома (за Іто)

Електронна мікрофотограма 30. Додаткова клітина власної залози шлунка. х 15 000:

1 — клітинні мікроворсинки; 2 — замикальні пластинки; 3 — слизові гранули; 4 — мітохондрії; 5 — ядро; 6 — ядерце; 7 — десмосоми; 8 — внутрішньоклітинний сітчастий апарат; 9 — ендоплазматична сітка гранулярного типу; 10 — базальна мембрана (за Іто)

Електронна мікрофотограма 31. Аргентофільна клітина власної залози шлунка. х 16 000

1 — ендоплазматична сітка; 2 — мітохондрії; 3 — аргентофільні гранули; 4 — десмосома; 5 — внутрішньоклітинний сітчастий апарат; 6 — базальна мембрана; 7 — ядро (за Іто)

Контрольні питання

1. Будова стінки стравоходу.

2. Розташування й особливості будови залоз стравоходу.

3. Особливості будови м’язової оболонки стравоходу.

4. Будова стінки шлунка.

5. Особливості будови фундальної частини шлунка.

6. Будова пілоричної частини шлунка.

7. Залози шлунка та їх гістофізіологія.

8. Мікроскопічна й ультрамікроскопічна будова клітин залоз шлунка.

9. Шлункові поля. Будова.

10. Шлункові ямочки. Будова.

11. Будова шлункових складок.

Ситуаційні задачі

1. Препарати виготовлені з верхньої частини стравоходу. За якими ознаками їх можна розрізнити?

2. Захворювання шлунка можуть супроводжуватися підвищеним або зниженим вмістом соляної кислоти у шлунковому соку. З порушенням функціональної активності яких клітин це пов’язано?

3. Було взято два шматочки з різних відділів шлунка. Приготовлено препарати. При огляді виявилося, що це препарати дна і пілоричної частини шлунка. За якими особливостями будови це визначили?

4. В результаті розриву зірчастої вени відбулося ушкодження епітелію шлунка. За рахунок яких клітин може відбутися його регенерація?

5. На препараті в слизовій оболонці шлунка помітні великі округлі клітини, цитоплазма яких оксифільна. На електронограмі виявляється багато мітохондрій і внутрішньоклітинних канальців. Як називаються ці клітини? Де вони розміщуються? Яку функцію виконують?

6. У порожнині шлунка різко підвищений вміст слизу, що призводить до ускладнення перетравлення їжі. З порушенням функцій яких клітин це пов’язано?

Приблизні екзаменаційні питання

1. Стравохід. Структурно-функціональна характеристика окремих оболонок.

2. Шлунок. Особливості будови різних відділів. Гістофізіологія залоз.