Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009
М'язи і фасції верхньої кінцівки
М'язи кисті
М'язи підвищення мізинця
До м’язів підвищення мізинця відносять такі: короткий долонний м’яз; відвідний м’яз мізинця; короткий м’яз-згинач мізинця; протиставний м’яз мізинця.
Короткий долонний м’яз (m. palmaris brevis) представляє собою рудиментарний шкірний м’яз, розташовується поперечно біля ліктьового краю долонної поверхні кисті. Починається від долонного апоневрозу та від тримача згиначів. Прикріплюється до шкіри медіального краю кисті. Функція: зморщує шкіру в ділянці підвищення мізинця; при стисканні кисті в кулак чи при ударах по долонній поверхні кисті сприяє захисту судин і нервів, які йдуть по ліктьовому боці руки з передньої поверхні передпліччя на кисть.
Іннервація: ліктьовий нерв (СVII—ТhI).
Відвідний м’яз мізинця (m. abductor digiti minimi) починається від тримача згиначів і горохоподібної кістки. Прикріплюється до медіального краю основи проксимальної фаланги мізинця. Функція: відводить мізинець, згинає його проксимальну фалангу і розгинає середню та дистальну.
Іннервація: ліктьовий нерв (СVII—ТhI).
Короткий м’яз-згинач мізинця (m. flexor digiti minimi brevis) починається від тримача згиначів і гачкуватої кістки. Прикріплюється до ліктьового краю основи проксимальної фаланги мізинця. Функція: згинає і приводить мізинець.
Іннервація: ліктьовий нерв (СVII—ТhI).
Протиставний м’яз мізинця (m. opponens digiti minimi) розміщується під відвідним м’язом мізинця. Починається, як і попередній м’яз, від тримача згиначів та гачкуватої кістки. Прикріплюється до медіального краю і передньої поверхні п’ятої п’ясткової кістки. Функція: протиставляє мізинець великому пальцю.
Іннервація: ліктьовий нерв (СVII—ТhI).
Последнее обновление: 05/02/2024
Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.
Что было обработано:
- устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
- редакционное упорядочивание содержания;
- унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
- проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.
Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.