ГЕНЕТИКА - Підручник - А.В. Сиволоб - 2008
КЛЮЧОВІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ ГЕНЕТИКИ
Рік Подія
1865 - Мендель (Gregor (Johann) Mendel) надрукував статтю "Досліди над рослинними гібридами», де сформулював принципи гібридологічного аналізу й базові закономірності передачі дискретних спадкових факторів у поколіннях. Робота залишилася неоціненою сучасниками.
1869 - Мішер (Frederick Miescher) уперше отримав ДНК.
1882 - Флемінг (Walter Flemming) описав мітоз і мейоз у тварин і поведінку хромосом у цих процесах.
1889 - Бовері (Theodor Boveri) довів роль клітинного ядра у спадковості.
1900 - Корренс, фон Чермак, де Фріз (Carl Correns, Erich von Tschermak, Hugo de Vries) заново встановили менделівські принципи спадкування.
1902 - Саттон (Walter Sutton) запропонував хромосомну теорію спадковості, базуючись на паралелізмі передачі менделівських спадкових факторів і хромосом при мейозі.
1903 - де Фріз сформулював першу теорію мутацій.
1906 - Бетсон (William Bateson) запропонував назву "генетика" для науки про механізми спадковості.
1908 - Харді та Вайнберг (Godfrey Hardy, Wilhelm Weinberg) незалежно один від одного сформулювали базовий принцип популяційної генетики.
1909 - Йоханнсен (Wilhelm Johannsen) запропонував термін "ген", а також започаткував використання термінів "генотип" і "фенотип".
1911 - Морган (Thomas Hunt Morgan) продемонстрував, що гени містяться у хромосомах і формують групу зчеплення; у 1920-х рр. Морганом і його співробітниками Бриджесом, Стертевантом, Меллером (Calvin Bridges, Alfred Sturtevant, Hermann Muller) остаточно сформульовано хромосомну теорію спадковості.
1927 - Меллер штучно індукував мутації у дрозофіли за допомогою рентгенівського випромінювання
1931 - Крейтон і Мак-Клінток (Harriet Creighton, Barbara McClintock) уперше спостерігали рекомбінацію хромосом кукурудзи під мікроскопом.
1935 - Ніколай Тимофеєв-Ресовський, Циммер (Karl Zimmer) і Дельбрюк (Max Delbruck), базуючись на залежності кількості мутацій від радіаційної дози, оцінили розмір гена, установивши, що ген - це велика органічна молекула.
1930-ті - Райт, Фішер і Холдейн (Sewal Wright, Ronald Fisher, John Haldane) створили генетику популяцій і зробили її теоретичною базою еволюціонної біології.
1941 - Бідл і Тейтум (George Beadle, Edward Tatum), досліджуючи Neurospora crassa, установили вплив спадковості на біохімічні процеси та сформулювали принцип "один ген - один фермент".
1944 - Ейвери, Мак-Леод і Мак-Карті (Oswald Avery, Colin McLeod, Maclyn McCarty) уперше здійснили трансформацію бактерій і довели роль ДНК як генетичного матеріалу.
1944 - Мак-Клінток відкрила існування мобільних елементів у геномі кукурудзи.
1950 - Чаргафф (Erwin Chargaff) установив, що кількість аденіну в ДНК дорівнює кількості тиміну, а кількість гуаніну - кількості цитозину (правила Чаргаффа).
1952 - Херші та Чейз (Alfred Hershey, Martha Chase) показали, що тільки ДНК бактеріофага є інфікуючим агентом.
1953 - Франклін і Уїлкінс (Rosalind Franklin, Maurice Wilkins) отримали ключові рентгенограми фібрил ДНК, які вказували на регулярну спіральну структуру молекули.
1953 - Уотсон і Крік (James Watson, Francis Crick), базуючись на рентгенограмах і правилах Чаргаффа, розробили модель структури ДНК і сформулювали принцип комплементарності.
1955 - Корнберг (Arthur Kornberg) отримав першу ДНК-полімеразу й дослідив її властивості.
1957 - Крік сформулював "центральну догму молекулярної біології».
1958 - Мезельсон і Сталь (Matthew Meselson, Franklin Stahl) продемонстрували напівконсервативний механізм реплікації ДНК.
1961 - Бреннер, Жакоб (Sydney Brenner, Francois Jacob) і Мезельсон установили роль мРНК як проміжного переносника інформації при експресії білкових генів.
1961 - Жакоб і Моно (Jacques Monod) описали першу систему регуляції транскрипції - у лактозному опероні E. coli.
1966 - Ніренберг і Корана (Marshall Nirenberg, Gobind Khorana) закінчили розшифрування генетичного коду.
1970 - Сміт (Hamilton Smith) відкрив першу рестриктазу.
1970 - Темін і Балтімор (Howard Temin, David Baltimore) від крили зворотну транскриптазу.
1972 - Берг (Paul Berg) створив першу рекомбінантну ДНК.
1975 - Максам і Гілберт (Allan Maxam, Walter Gilbert) і Сангер (Frederick Sanger) запропонували два методи секвену- вання ДНК.
1976 - Створено першу генноінженерну компанію - Genentech.
1977 - Сангер і співавт. встановили послідовність першого геному - бактеріофага фХ-174.
1977 - У лабораторіях Робертса й Шарпа (Richard Roberts, Phillip Sharp) установлено мозаїчну будову (наявність інтронів) еукаріотичних генів.
1982 - Створено першу загальнодоступну базу даних послідовностей ДНК GenBank.
1984 - Джефрі (Alec Jeffreys) розробив молекулярний метод ідентифікації особин - фінгерпринтинг ДНК.
1985 - Мелліс (Kary Mullis) розробив революційний молекулярно-генетичний метод - полімеразну ланцюгову реакцію.
1990 - Започатковано роботи з установлення геному людини.
1995 - Установлено послідовність перших прокаріотичних геномів - бактерій Hemophilus influenzae та Mycoplasma genitalium.
1996 - Установлено послідовність першого еукаріотичного геному - дріжджів Saccharomyces cerevisiae.
2001 - Установлено послідовність геному людини.
2007 - Протягом двох місяців установлено послідовність двох перших індивідуальних геномів - Джеймса Уотсона та Крейга Вентера (J. Craig Venter).