ЦИТОЛОГІЯ, ГІСТОЛОГІЯ, ЕМБРІОЛОГІЯ - 2008

Розділ 4. СПЕЦІАЛЬНА ГІСТОЛОГІЯ

4.8 Система органів травлення

4.8.5 Очеревина

Серозна оболонка черевної порожнини, паріетальний та вісцеральний листки якої вистилають стінку та внутрішні органи, виконує ряд функцій: виділяє незначну кількість серозної рідини для зменшення тертя органів при перистальтиці, бере участь в обміні речовин та формує захисний біологічний бар'єр.

Мезотелій, що покриває очеревину, є похідним целомічної вистилки. Це одношаровий плоский епітелій, який здатний до всмоктування за допомогою мікроворсинок, що містяться на апікальній поверхні клітини і являють собою інтердигітації плазмолеми. Одночасно з цим, мезотелій видігяє певну кількість рідини в черевну порожнину. Мезотелій надзвичайно чутливий до різних подразнень, навіть легенький Дотик до нього викликає відшарування клітин. Це явище мезотелію добре проявляється при запальних процесах, коли клітини його у великій кількості відшаровуються від очеревини, перетворюючись у макрофаги і надходять до перитонеальної рідини.

Сполучнотканинна основа очеревини має своєрідний еластично-колагеновий комплекс, який забезпечує її функцію при зміні положення органів черевної порожнини. Строма очеревини має ряд різновидностей у будові від 6 до 14 шарів в брижах.

Очеревина має розвинену інтрамуральну нервову систему, яка складається з двох нервових сплетень: поверхневого вузькопетлистого та глибокого широкопетлистого. Крім того, в неї надзвичайно різноманітний рецепторний апарат — від вільних арборизацій до спеціалізованих інкапсульованих закінчень. Це пояснює велику тактильну чутливість очеревини при різних патологічних змінах внутрішніх органів. Таким чином очеревина — є своєрідним біологічним локатором, який надзвичайно чутливий до зміни середовища черевної порожнини.



Последнее обновление: 05/02/2024

Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.

Что было обработано:

  • устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
  • редакционное упорядочивание содержания;
  • унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
  • проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.

Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.