ЦИТОЛОГІЯ, ГІСТОЛОГІЯ, ЕМБРІОЛОГІЯ - 2008

Розділ 4. СПЕЦІАЛЬНА ГІСТОЛОГІЯ

4.4 Органи гемопоезу та імунологічного захисту

4.4.6 Гемолімфатичні вузли

Це лімфоїдні органи (рис. 115) червоного кольору і, переважно, розміщуються у грудній і черевній порожнинах вздовж грудної та черевної аорти, а також навколо ниркових судин. Вони мають типову будову лімфатичного вузла, але їх синуси містять домішки крові, оскільки входять не в лімфатичне, а в кровоносне русло.

Гемолімфатичні вузли покриті сполучнотканинною капсулою, що містить гладеньку м'язову тканину. В периферійній тканині вузла містяться окремі фолікули, між тонкими мозковими тяжами — широкі проміжні синуси, порожнини яких заповнені кров'ю.

Вважають, що гемолімфатичні вузли є органами, в яких в постембріональний період зберігається мієлоїдне (грануло- і еритроцитарне) кровотворення. Крім того, гемолімфатичні вузли з’являються після великих крововтрат, коли вони беруть на себе функцію мієлоїдного кровотворення. У великої рогатої худоби гемолімфатичні вузли являються додатковими селезінками, так як вони включені не в лімфатичне, а в кровоносне русло, в них проходить руйнування клітин крові. Повністю компенсувати кровотворення гемолімфатичні вузли не здатні через їх невелику кількість в організмі. Проте, необхідно знати про їх наявність і будову, щоб під час хірургічних операцій чи

на аутопсійному матеріалі не прийняти їх за патологічно змінену тканину.

Рис. 115. Схема будови гемолімфатичного вузла:

І — кіркова речовина; II — мозкова речовина;

1-приносна лімфатична судина; 2-капсула вузла; 3-крайовий синус; 4-ретикулярні клітини в кірковій речовині; 5-лімфобласт;

6-макрофаги; 7-мієлоцит; 8-ретикулярна клітина синуса; 9-еритроцити в синусі; 10-трабекула; 11-артерія; 12-вена; 13-венозна лімфатична судина; 14-ворота вузла; 15-макрофаги, що поглинають еритроцити; 16-плазматичні клітини; 17-мегакаріоцит;

18-міжфолікулярний синус; 19-мітотичний поділ лімфобластів та лімфоцити; 20-малі лімфоцити; 21-трабекули; 22-гемокапіляри.