ЦИТОЛОГІЯ, ГІСТОЛОГІЯ, ЕМБРІОЛОГІЯ - 2008

Розділ 4. СПЕЦІАЛЬНА ГІСТОЛОГІЯ

4.1 Органи нервової системи

4.1.5 Вікові зміни нервової системи та їх кровопостачання

Для новонароджених тварин у коркових нейронів характерне високе ядерно-цитоплазматичне відношення, яке поступово зменшується за рахунок росту нейронів і збільшення об'єму цитоплазми. Збільшується кількість синаптичних контактів.

У дорослих зменшується кількість нейронів у корі на одиницю об'єму. Де відбувається за рахунок зростання нейроглії та нервових волокон, що призводить до збільшення кори й механічного «розсування» нейронів, а також часткової їх загибелі.

У старих особин зміни в нервовій системі пов'язані із склеротичними змінами судин мозку, потовщенням м’якої та павутинної оболонок, у яких можуть відкладатися солі вапна. Зменшення кількості нейронів на одиницю площі залежить від значної загибелі клітин. Вони зменшуються у розмірах, настає атрофія синапсів. У нейронах різних відділів нервової системи нагромаджуються зерна ліпофусцину.

В спинному мозку капілярна сітка сірої речовини густіша ніж біла. Вени спинного мозку не супроводжують артерії. Дрібні вени, що проходять від периферії мозку та від вентральної серединної борозни, утворюють сплетення у м'якій оболонці. Особливо густа сітка мі- кроциркулярного русла на дорсальній поверхні спинного мозку, звідки кров відтікає у вени, що супроводжують вентральні та дорсальні корінці.

Базилярні артерії розгалужуються у м'яку оболонку головного мозку, а звідти — в мозкову речовину. Капілярна сітка сірої речовини головного мозку густіша білої. Капіляри мозку мають суцільну ендотеліальну вистилку та добре розвинену базальну мембрану. Тут відбувається вибірковий обмін речовин між нервовою тканиною та кров'ю, в якому бере участь так званий гематоенцефалічний бар'єр.

Вибірковість обміну речовин між тканиною та кров'ю забезпечується не лише морфологічними особливостями капілярів (суцільна ендотеліальна вистилка з добре розвиненими десмосомами, щільна базальна мембрана), а й тим, що відростки гліоцитів і, насамперед, астроцитів, утворюють на поверхні капілярів шар, який відмежовує нейрони від безпосереднього контакту із судинною стінкою (рис. 92).

Рис. 92. Схема будови гематоенцефалічного бар'єру.

1-ендотелій гемокапіляра; 2-базальна мембрана; 3-тіло астроцита; 4-пластинчасті закінчення відростків астроцитів;

5-нейрон; 6-відростки нейронів; 7-олігодендрогліоцит.