ЦИТОЛОГІЯ, ГІСТОЛОГІЯ, ЕМБРІОЛОГІЯ - 2008

ВСТУП

Розвиток гістології, цитології та ембріології в Україні

Вітчизняна гістологія, цитологія та ембріологія розвивалася в тісному зв’язку із світовою наукою і прогресом мікроскопічної техніки.

Спочатку гістологія викладалася у вигляді курсу в програмі суміжних дисциплін - анатомії та фізіології. У 60-х роках XIX ст. були засновані кафедри у Харківському (1864) та Київському (1868) університетах.

Кафедру в Харківському університеті очолив Н.А. Хржонщевський (1836-1917). Йому належать оригінальні роботи про будову наднирників, легень, печінки, кровопостачання нирок тощо. У 1851 р. було відкрито Харківське ветеринарне училище (інститут).

Хржонщевський Н.А.

Кафедру гістології в Київському університеті очолив у 1868 р. П.І. Перемежко (1833-1893). Дослідження гістологів Київської школи були спрямовані на вивчення розвитку зародкових листків ембріона, ока, наднирників, селезінки, м’язової тканини, а також гістологічної будови різних органів - печінки, щитоподібної та підшлункової залоз, кісткового мозку, кровоносних судин тощо.

Перемежко П.І.

У 1920 р. на базі сільськогосподарського відділення Київського політехнічного інституту був заснований факультет ветеринарної медицини, який у 1921 р. був виділений в окремий Ветеринарно- зоотехнічний інститут.

У 1932 р. на базі Білоцерківського сільськогосподарського інституту був Перемежко П.І. відкритий факультет ветеринарної медицини.

На Поділлі у 1784 р. при медичному факультеті Львівського університету було створено кафедру ветеринарії, котра в 1881 р. була відділена у самостійну ветеринарну школу, яка у 1897 р. одержала статус академії.

На сьогодні на території України працюють 10 вищих навчальних закладів, з яких 5 створені за останні 20 років, зокрема у Дніпропетровську, Полтаві, Луганську, Сумах та Житомирі.

У Харкові найбільших успіхів досягли такі вчені, як В.Є. Рубашкін, Є.Ф. Лисицький (1873-1955), Г.С. Крок (1910-1996), Г.А. Красніков, Г.М. Фоменко, М.Ю. Пилипенко.

Зокрема, Є.Ф. Лисицький вивчав мікроструктуру та гістогенез скелетної м’язової тканини; Г.С. Крок та М.Ю. Пилипенко - особливості гістологічної будови внутрішніх органів у птахів та імунну систему.

У Білоцерківському державному аграрному університеті під керівництвом професора П.О. Ковальського (1905-1983) колективом вчених

було виконано великий обсяг наукових досліджень: досконально вивчено сегментальну іннервацію м’язів, окістя, кісток, одержано нові цікаві матеріали про походження та будову окремих соматичних органів у свійських ссавців і птиці. За матеріалами досліджень захищено 6 докторських та 19 кандидатських дисертацій. Зокрема, докторські дисертації захистили: Г.М. Цехмістренко (1921-1984), Ю.О. Павлов- ський, О.І. Кононський, В.П. Новак.

Ковальський П.О.

У Національному аграрному університеті та науково-дослідних закладах м. Києва працювали і працюють такі вчені, як Черняхівський (1869-1939), Б.О. Домбровський (1885-1973), О.Г. Безносенко (1905-1976), С.Д. Шахов, А.А. Івакін, П.Н. Лемішко, Б.І. Дейкун, Н.А. Романкович, В.Т. Хомич, А.І. Завірюха.

Безносенко О.Ю.

Головними напрямами досліджень в останні роки було вивчення мікроструктур систем органів і тканин в остеогенезі у нормі і під впливом різних факторів. У НАУ під керівництвом професора В.Т. Хомича поглиблено вивчається розвиток лімфоїдного русла та органів імунного захисту свійських тварин і птахів.

Прикладом впровадження у ветеринарну практику наукових досліджень може слугувати дослідження гістогенезу кісткової тканини, проведене під керівництвом професора П.М. Мажуги. Він розробив спосіб біологічного стимулювання зрощення переломів кісток, підтверджений авторським рішенням Фармкомітету про впровадження його у клінічну практику. У 2000 р. професор П.М. Мажуга був визнаний людиною XX століття.

Мажуга П.М.