БОТАНІКА З ОСНОВАМИ ГІДРОБОТАНІКИ (ВОДНІ РОСЛИНИ УКРАЇНИ) - Б.Є. Якубенко - 2011
VI. СИСТЕМА РОСЛИННОГО СВІТУ
НИЖЧІ СПОРОВІ РОСЛИНИ
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ОСОБЛИВОСТІ
Клас Требуксієві - Trebouxiophyceae
Об’єднує переважно одноклітинні, кокоїдні, рідше багатоклітинні колоніальні, нитчасті і гетеротрихальні чи пластинчастої структури водорості, які зростають за аерофітних та едафічних чи симбіотичних умов, а також у прісних континентальних водоймах. Підтверджена приналежність до класу близько 300 видів, із яких у флорі України відомо біля 200.
Мають тришарову целюлозно-пектинову оболонку, з проміжним (нерідко відсутнім) спорополеніновим шаром, хрестоподібною джгутиковою «кореневою» системою з базальними тілами, зміщеними проти годинникової стрілки (система за конфігурацією «11/5»). Цитокінез відбувається шляхом закладання перетинки за участю фікопласта, наявність напівзакритого (як виняток закритого) мітозу і метацентричного веретена - наявністю центріолей та їх розміщенням з боків веретена.
Розмноження нестатеве зооспорами й автоспорами, зрідка вегетативне поділом клітини надвоє. Водночас, спостерігається утворенням акінет. Статевий процес - ізогамія та оогамія, які властиві лише окремим представникам.
За сукупністю ознак, в основі яких залишається тип морфологічної структури тіла та особливості репродуктивного процесу і мітозу, а також результатів сучасних молекулярно-біологічних підходів розроблена класифікаційна схема класу з розмежуванням наступних порядків: Chlorellales, Trebouxiales та Prasiolales.
Последнее обновление: 05/02/2024
Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.
Что было обработано:
- устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
- редакционное упорядочивание содержания;
- унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
- проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.
Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.