БОТАНІКА З ОСНОВАМИ ГІДРОБОТАНІКИ (ВОДНІ РОСЛИНИ УКРАЇНИ) - Б.Є. Якубенко - 2011

Х. НАСІННІ РОСЛИНИ

Родина Злакові, Тонконогові (Роасеае)

У світовій флорі налічують 900 родів і близько 11000 видів, у флорі України - 331 вид і 90 родів. Рослини мають ряд специфічних ознак: стебла порожнисті, зрідка виповнені паренхімою, на відміну від осокових мають чітко виражені вузли і міжвузля, біля основи вузлів є інтеркалярна (вставна) меристема - зона утворення додаткових коренів і закладання пазушних бруньок. Листки чергові, розташовані дворядно, нижня частина листка - відкрита піхва, у місці переходу у листкову пластинку є плівочка - язичок, а по боках пластинки -Gдва вушка, що охоплюють стебло і утримують біля нього листок. Листки лінійні, різної ширини - від широколінійних до щетинкоподібних, жилкування паралельне. Квітки дрібні, двостатеві, за винятком кукурудзи, що має тичинкові й маточкові квітки, зібрані на одній рослині. Суцвіття - волоть, або складний колос. Елементарним суцвіттям є простий колос, який має дві, рідше одну колоскові луски. Квітки з редукованою плівчастою оцвітиною, вітрозапильні. Кожна квітка має нижню квіткову луску (фактично приквіток), часто з остюком і верхню квіткову луску, яка утворилась від зростання двох плівочок і всередині є дві лодикули, що прикривають зав’язь. Тичинок здебільшого три, з тичинковими нитками, спрямованими донизу. Маточка з двох-трьох плодолистків, у деяких - з двох або одного, приймочок - дві-три, здебільшого пірчастих. Формула квітки для більшості злаків - ↑Р(2)G(3). Плід - зернівка. Зародок слабо диференційований, його частини конусоподібно налягають одна на одну, прилягає збоку до ендосперму.

Злакові мають надзвичайно велике значення у біосфері і в господарстві. Вони є домінантами рослинних угруповань лук, степів, прерій, пампасів та саван. Разом з бобовими травами, вони є головними компонентами сіножатей і пасовищ, прекрасним кормом для тварин. До них належать основні продовольчі культури - роди пшениця, рис, кукурудза, сорго, просо, ячмінь, овес. Багато дикорослих злаків уведено в культуру, мають сортову базу і вирощують як кормові рослини. Серед них чимало водних рослин, це важлива основа кормів водної фауни.

Родину поділяють на дві підродини - бамбуковидні (Bambusoideae) і тонконоговидні (Pooideae).

Підродина Бамбуковидні (Bambusoideae). Переважно деревні рослини або трави. В Україні вирощуються в оранжерейній культурі, як декоративні рослини.

Підродина Тонконоговидні (Pooideae). Колоскових лусок дві, рідко одна. Колоски одно - багатоквіткові. Суцвіття - складаний колос, волоть.

Мітлиця повзуча, польовиця (Agrostis stolonifera L.). Багаторічна рослина, стебло заввишки до 70 см (рис. 198). Стебла і надводні пагони в нижній частині на значному протязі лежачі, вкорінюються у вузлах, вище-підведені. Листки лінійно-ланцетні, завдовжки 2-7 см, ніжно-зелені, язичок плівчастий, завдовжки 1-3,5 мм. Суцвіття - волоть, завдовжки 5,5-9 см. Колоски сірувато-фіолетові, одноквіткові, дрібні, стиснуті з боків. Колоскові луски загострені, довші за квіткові, нижня - довша за верхню. Нижня квіткова луска плівчаста з добре помітними жилками, без остюка, або з коротким остюком. Верхня квіткова луска значно коротша за нижню або недорозвинена, цвіте в травні-червні. Зростає на заболочених луках, лісових болотах, прирічних і приморських пісках, іноді вздовж берегів озер і річок, на Поліссі, в Лісостепу, Карпатах, в Степу, Криму - рідко.

Декоративна рослина, один з найкращих видів газонних трав, прекрасний сидерат, її охоче поїдають водоплавні птахами - гуси та качки.

Мітлиця собача (А. саnіnа L.) Багаторічна кореневищна рослина, яка утворює нещільні дернини (рис. 199). Стебла заввишки 15-40 см, здатні укорінюватись у вузлах. Листки з довгими гладенькими або трохи шорсткими піхвами. Суцвіття волоть, завдовжки до 15 см, її гілочки тоненькі і шорсткі. Колоски одноквіткові, дрібні. Колоскові луски рівні, квіткова луска одна, з колінчасто зігнутим остюком, рідше безоста. Цвіте в червні-липні.

Рис. 199. Мітлиця собача

Рис. 198. Мітлиця повзуча, польовиця

Зростає на заболочених луках, болотах на Поліссі і в Карпатах, зазвичай, у Лісостепу і Степу, рідко. Рекомендується для створення газонів усіх типів.

Китник рівний, лисохвіст (Alopecurus aequalis Sobol.) Однорічна рослина, заввишки 20-45 см. Стебла колінчасто-висхідні, або майже лежачі, рідко прямі. Листки коротко-лінійні, завдовжки до 10 см, сизувато-зелені. Суцвіття - надзвичайно стиснута волоть, завдовжки 2-6 см і до 5 мм завширшки. Колоски розташовані по 4-5 на тоненьких гілочках, завдовжки

2,5 мм, овальні. Остюк короткий, майже не виступає із колоска. Квіткова луска звужена до верхівки, косо зрізана. Пиляки до 1 мм завдовжки, жовтогарячі. Цвіте в травні-червні. Зернівки дрібні.

Зростає на болотах, вологих і сирих луках, по берегах водойм і канав.

Поширена по всій Україні, на півдні - рідко.

З Інших видів на вогких луках і по берегах водойм спорадично по всій Україні трапляється китник тростиновий (A. arundinaceus Poir.), рослина з довгим, повзучим кореневищем і стеблом заввишки 50-150 см, а також китник колінчастий (A. geniculatus L.) - однорічна рослина з колІнчасто-зІгнутими стеблами (рис. 200).

Всі лисохвости - декоративні й кормові рослини різної якості, швидко розростаються, довговічні.

Бекманія звичайна (Beckmania eruciformis (L.) Host.). Багаторічна рослина, кореневище довге, стебло заввишки 50-150 см, біля основи бульбо- подІбно потовщене. Листки завширшки 3-7 мм, жорсткі язичок завдовжки до 6 мм. Суцвіття складається із колосоподібних гілочок, притиснутих до головної осі. Колоски двоквіткові оберненояйцеподібні, стиснуті з боків,

2,5 мм завдовжки, розташовані в два ряди з одного боку гілок. Колоскові луски здуті, човникоподІбні. Нижні квіткові луски ланцетні, на спинці трохи опушені.

Рис 200. Китник колінчастий

Зростає на вологих і заболочених луках, мілководдях з грунтовим І поверхневим підтопленням. Поширена по всій Україні.

Цінна кормова, декоративна, харчова рослина. У зеленій масі містяться протеїни (до 11%), жири (3,7%), клітковина (34,3%).

Куничник сіруватий (Calamagrostis canescens (Weber) Roth). Кореневищна рослина, стебла прямостоячі, заввишки 50- 100(130) см, розгалужені у нижніх вузлах. Листки сіро-зелені, лінійні, завширшки 4 мм, з виступаючою середньою жилкою. Піхви листків довгі, гладенькі або вгорі шорсткі. Язичок тупий, розщеплений. Суцвіття волоть, завдовжки 12-16 см, із слабо шорсткими гілочками в розсунутих пучках. Колоски зелені або фіолетові, завдовжки до 6 мм. Колоскові луски гострі, довші за квіткові. Нижня квіткова луска тупа, зубчаста, з коротким остюком. Цвіте в травні-липнІ.

Зростає на болотах, заболочених луках, заболочених зріджених лісах по всій Україні, за винятком Криму, в Степу зрідка.

З інших видів зрідка у верхів’ях та середній течії Південного Бугу, верхів’ї Росі, Лівобережному Придніпров’ї трапляється куничник стиснутий (C. stricta (Timm) Koeler), що відрізняється коротшою волоттю завдовжки (7-10) см і прямим остюком, що відходить від основи нижньої квіткової луски.

Є вказівки відносно використання коренів куничника, як сечогінного засобу. В давні часи стебла куничників застосовували для покрівлі дахів, плели циновки, мати, міцні вірьовки. У насінні містяться жири, протеїни, кальцій, фосфор, магній.

Катаброза водяна (Catabrosa aquatica (L.) P. Beeauv.) Багаторічна рослина (рис. 201). Стебла заввишки 20-70 см, з лежачої основи висхідні, часто вкорінюються біля основи. Листки лінійні, завширшки 2-9 мм. Суцвіття - розлога волоть, завдовжки 10-20 см, з довгими гладенькими гілками. Колоски одно-, дво-, рідше триквіткові, завдовжки 2,5-3 мм. Колоскові луски нерівні, значно коротші за квіткові, тупі, нижня квіткова луска на верхівці широка, перетинчаста, з трьома виразними жилками. Цвіте в травні-червні.

Рис. 201. Катаброза водяна

Зростає на заболочених берегах річок, водойм, струмках, часто у воді по всій Україні, рідко на півдні Степу. Індикатор ділянок з ґрунтовим підтопленням, місць виходу ґрунтових вод, новоутворених ділянок мілководь з поступовим зниженням рівня води. Кормова, берегозахисна, декоративна рослина.

Щучник дернистий (Deschampsia caespitosa (L.) P.Beauv.) Багаторічна рослина, стебла заввишки 70-150 см, утворює купини (рис. 202). Листки жорсткі з верхнього боку, язичок плівчастий, завдовжки до 8 мм. Суцвіття розкидиста, багатоколоскова волоть, з довгими гілочками. Колоски дво-триквіткові, завдовжки 3,5-5 мм, світло-фіолетові або білі чи золотисті. Колоскові луски нерівні. Цвіте в червні-липні.

Зростає на вологих луках, болотах, у вільшняках по всій Україні і тільки зрідка трапляється у північній частині Лівобережного Лісостепу.

Декоративна, лікарська рослина. Придатна для декорування водойм. Із з листків щучки і куничника наземного виділені флавоноїдні глікозиди, що увійшли до складу противірусного препарату «протефлозид», який застосовують для лікування герпесних інфекцій, змішаних бактеріально- вірусних інфекцій, хронічних вірусних гепатитів.

Лепешняк великий (Glyceria maxima (C. Hartm.) Holmberg/ Багаторічна рослина, стебло високе, заввишки 100-200 см, товсте, біля основи діаметром до 1 см, прямостояче. Листки завширшки 10-20 мм, лінійні, кілюваті, коротко загострені, вкриті розсіяними шипиками.

Рис. 202. Щучник дернистий

Суцвіття - густа волоть, завдовжки 20—40 см, колоски численні, багатоквіткові, зелені або більш-менш фіолетові, завдовжки до 8 мм. Нижні квіткові луски завдовжки 3-4 мм, тупі, з різко випнутими жилками і відносно крупними шипиками. Нижня колоскова луска завдовжки 2-3 мм, а верхня - 3-4 мм. Цвіте в травні-червні.

Зростає на заболочених місцях, в озерах, старицях, заболочених луках, в прибережних водах, часто утворює зарості. В умовах значного обводнення утворює не квітучі форми з плаваючими і витягнутими листками. Поширений по всій Україні, за винятком Криму.

Лепешняк складчастий (G. notata Chevall). Багаторічна рослина, від попереднього виду відрізняється густішою волоттю, внизу має по три - п’ять гілочок, з яких найкоротша несе два - чотири колоски, колоски завдовжки до 25 мм. Зростає в тих же умовах, що і попередній вид.

Лепешняк плавучий (G. fluitans (L.) R. Br) Має вузьку, майже однобічну волоть, в нижній частині несе 2 гілочки, з яких коротша несе лише один колосок.

Лепешняк тростиновий (Glyceria arundinaceae Kunth). Волоть з тригранною віссю і здебільшого шорсткими гілочками. Піхви замкнені по всій довжині. Листки завширшки 5-12 мм, з добре виявленими поперечними анастомозами. Колоски 2-6 квіткові, завдовжки до 5 мм. Зростає по берегах річок, озер і ставків. Поширений зрідка в Лісостепу і Степу.

Усі лепешняки кормові, водоохоронні, берегозахисні, харчові, декоративні рослини, придатні для декорування водойм і басейнів. Мають здатність поглинати хімічні сполуки і очищати воду. Молоді пагони лепешняків містять протеїн (11,4%), жири (1,8%), клітковину (31%), мікро- і макроелементи. В зернівках міститься крохмаль і цукри (75%), білки (9,7%), жири (0,47%). їх поїдають білий амур, краснопірка. Влітку ними підживлюються бобри. Недоліком лепешняків є здатність виділяти фітонциди, які негативно впливають на зародки водного зоопланктону.

Леерсія рисоподібна, дикий рис (Leersia orizoides (L.) Sw.) Багаторічна рослина з повзучими кореневищами (рис. 203). Стебло заввишки 50-150 см. Листки лінійні, завширшки до 10 мм, як і піхви, жорсткі.

Язичок короткий. Суцвіття - рідка волоть з тонкими звивистими гілочками. Колоски одноквіткові, дуже стиснуті з боків, завдовжки 4-6 мм, колоскові луски відсутні. Квіткові луски шкірясті, нижня - з п’ятьма жилками і шипувато- війчастим кілем. Тичинок три, рідше одна - шість. Цвіте в травні-червні. Плід - зернівка. Зростає на болотах, берегах річок, струмків, підтоплених місцях, часто утворює зарості. Поширена по всій Україні, часто в Поліссі і Лісостепу, рідше в Карпатах і на півдні, відсутня в Криму.

Рис.203. Леерсія рисовидна, дикий рис

Берегозахисна рослина, придатна для декорування букетів.

Молінія голуба (Molinia caerulea (L.) Moench). Багаторічник, стебла заввишки 40- 150 см, часто утворюють досить пухкі дернинки, кореневища короткі, повзучі (рис. 204). Стебла прямостоячі, позбавлені вузлів, листкові пластинки лінійні, завширшки 3-8 мм, плоскі, жорсткі, з випнутими жилками; язички листків від основи переходять у густо розташовані гнучкі, довгі волоски. Суцвіття - вузька, стиснута після цвітіння волоть, завдовжки 8-25 см, колоски дрібні, завдовжки 3-4 мм, дво-п’ятиквіткові, як правило фіолетові, нижні квіткові луски завдовжки 3-6 мм, довші колоскових, ланцетні, безості. Цвіте в червні- серпні.

Рис. 204. Моління голуба

Зростає на болотах, заболочених торфових луках, сирих лісах, по берегах, притерасних і центральних частинах заплав річок. Поширена на Поліссі, спорадично у Лівобережному Лісостепу, рідко у Правобережному Лісостепу.

Декоративна рослина, зелена маса низької кормової якості, придатна, як корм тільки у молодому стані.

Вона містить білки (15,6%), жири (2,2%), клітковину (до 31%), безазотисті екстрактивні речовини (47%). Отруйна рослина, різні частини пагонів і особливо волоті, під час цвітіння містять синильну кислоту, яка відсутня у молодих рослинах. Придатна для декорування берегів водойм, заслуговує на увведеня в культуру, особливо на заболочених ділянках.

Очеретянка звичайна (Phalaroides arundinaceae (L.) Rausch.). Багаторічна рослина, стебло заввишки 50-200 см. Листки широколінійні завширшки, до 20 мм, язичок завдовжки до 6 мм. Суцвіття - густа, більш- менш лопатева волоть, завдовжки 8-20 см. Колоски лінійні, завдовжки 6 мм, одноквіткові. Колоскових лусок чотири, дві зовнішні довгасто- ланцетні, без крила по кілю, дорівнюють колоску, дві внутрішні - лінійні, завдовжки до 1 мм, волосисті. Квіткові луски шкірясті, блискучі, завдовжки до 3 мм. Зростає по берегах річок, джерел, піщаних кар’єрів, канав, на заболочених луках. Нерідко утворює зарості. Поширена по всій Україні, за винятком південного Криму.

Декоративна, водоохоронна, берегоукріплююча, перспективна кормова рослина. Є декоративна форма із смугастими листками, яку культивують у садах і парках під назвою „шовкова трава». У фазі вегетації зелена маса містить протеїн (до 8%), білки (6,8%), жири (2%), клітковину (24,4%), мікро- і макроелементи, каротин (33,3 мг/кг)

Очерет звичайний (Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steuud.). Багаторічна кореневищна рослина (рис. 205), стебло заввишки 80-500 см, звичайний листки широколінійні, завширшки 10-50 мм, жорсткі, по краю гострошершаві, з піхвою, що здатна обертатися навколо стебла і залежно від напрямку вітру, листкова пластинка звернена в один бік, за що рослина дістала назву «флюгера». Суцвіття - волоть, забарвлення якої залежить від стадії цвітіння: від світло-коричневого до темнокоричневого, стиснута волоть значно темніша, ніж розлога. Генеративні пагони після цвітіння відмирають. Колоски завдовжки 6-17 мм, темно- фіолетові. Колоскові луски плівчасті, загострені, нерівні, нижня колоскова луска завдовжки 2,55 мм, верхня колоскова луска завдовжки до 39 мм, шилоподібно загострена, з вістрям, що в 23 рази перевищує саму луску. Цвіте в травні- червні. Зернівки залишаються у волоті тривалий час після дозрівання.

Рис. 205. Очерет звичайний

Зростає по берегах річок, озер, на болотах, у плавнях, утворюючи значні зарості.

Поширений по всій Україні.

Технічна, харчова, лікарська, фітомеліоративна, кормова рослина. Стебла очерету використовують як будівельний і покрівельний матеріал і паливо, для побудови парканів, дрібно посічені стебла додають до саману, пресовані - замінюють корок, як ізоляційний матеріал, з них виготовляють сувенірні речі: люльки, мундштуки, плетуть циновки, кошики та інші побутові речі. Стебла придатні для виготовлення паперу. Молоді листки й пагони містять 3000-5000 мг вітаміну С, їх можна використовувати на салати. Висушені кореневища перемелюють на борошно, а смажені - вживають як сурогат кави. У народній медицині настій з листків і стебел рекомендують як сечогінний й потогінний засоби. На корм, використовують стебла тільки до початку цвітіння, з 1 га заростей отримують 8-9 т зеленої маси. їх їдять на початку літа коропи, білий амур, окуні, рослина придатна для силосування. Вона має важливе екологічне значення, її зарості випаровують багато води і сприяють осушенню заболочених територій. А при неглибокому заляганні грунтових вод можна застосовувати для закріплення пісків.

Рис. 206. Тонконіг болотний

Тонконіг болотний (Роа palustris L.). Багаторічна рослина, стебла заввишки 30-120 см (рис. 206). Листки вузьколінійні, язички верхніх стеблових листків тупо-трикутні. Суцвіття - волоть, колоски багатоквіткові, завдовжки 4 мм, вісь колоска гладенька. Нижня квіткова луска по крайових жилках коротко-опушена, 2-3 мм завдовжки, з тупою або заокругленою верхівкою, зелена, без помітних середніх жилок. Цвіте в травні-червні.

Зростає на заплавних луках і болотах по всій Україні. Усі тонконоги - цінні кормові й декоративні рослини. Придатні для створення звичайних газонів в умовах підвищеної вологості.

В аналогічних умовах в Україні поширений тонконіг звичайний (P. triviales L.), який вирізняється тим, що стебла під суцвіттям шорсткі, а язички листків загострені. Рослину поїдають білий амур, краснопірка.