БОТАНІКА З ОСНОВАМИ ГІДРОБОТАНІКИ (ВОДНІ РОСЛИНИ УКРАЇНИ) - Б.Є. Якубенко - 2011

Х. НАСІННІ РОСЛИНИ

Родина Зозулинцеві (Orchidaceae)

Багаторічні рослини, в тропіках часто епіфіти, підземні органи - кореневища, бульби. Листки чергові, рідше супротивні або кільчасті, піхвові або стеблообгортні, цілісні. Квітки пазушні, здебільшого двостатеві, ентомофільні із складними пристосуваннями до перехресного запилення. Зібрані у колоски, китиці, волоті або ж поодинокі. Оцвітина віночкоподібна, з двох тричленних кіл, один з листочків оцвітини внутрішнього кола майже завжди відрізняється від інших за формою, розмірами і забарвленням і утворює губу, що часто має шпорку. Тичинки редуковані до однієї, рідше до двох, зростаються із стовпчиком, маточка утворена трьома зрослими плодолистиками, зав’язь нижня, одногнізда, плід - коробочка, насіння дрібне, численне. Родина налічує близько 25000 видів, поширених переважно у вологих областях тропіків і субтропіків. У природній флорі України є 28 родів і 66 видів, більшість з яких занесені до Червоної книги України. На торфових болотах зростає більша кількість видів, з яких найпоширенішими є види з родів зозулинець, пальчатокорінник, жировик, зозулині сльози, коручка.

Рід Зозулинець (Orchis L.). Налічує в Україні 26 видів, поширених переважно по всій Україні і в горах Карпат. Багаторічні рослини з двома пальчасто-лопатевими або цілісними яйцеподібними бульбами. Листки чергові, нерідко плямисті. Квітки зібрані в більш-менш густі китиці, невеликі, рожеві, фіолетові (різних відтінків), білі або жовті. Два внутрішні і один або всі зовнішні листочки оцвітини сходяться верхівками, утворюючи шолом. Губа три- або чотирироздільна або цілісна, біля основи має шпорку. Тичинка одна, полінії на довгих ніжках. Зав’язь сидяча, скручена. Всі види, що ростуть в Україні, занесені до Червоної книги. Чисельність зозулинців скорочується у зв’язку із заготівлею їх як лікарської сировини, для букетів як надзвичайно декоративних рослин, осушенням територій, тощо. Висушені бульби, під назвою „салеп» здавна застосовувались як загально зміцнювальний засіб, у разі інсультів у відновлювальний період, герпесних висипів, для лікування виразок, що довго не гояться.

Зозулинець жилкуватий (Orchis nervulosa Sakalo). Приквітки нижніх квіток у суцвітті з дрібнозубчастими краями, з трьома темними жилками. Квітки коричнево-пурпурові із запахом ванілі. Губа трилопатева, із видовженою середньою лопаттю. Цвіте в травні-червні. Зростає на заплавних луках, зрідка трапляється у Чернігівській і Черкаській областях, у долинах Дніпра.

Зозулинець блощичний (O. coriophora L.). Рослина заввишки 15-35 см. Шпорка завдовжки 4-6 мм, удвічі коротший зав’язі, середня лопать губи на верхівці тупувата. Квітки коричнево-пурпурові, з характерним запахом. Бульби еліптичні. Цвіте в червні-липні. Зростає на заболочених луках у Карпатах, Росточчі-Опіллі, Поліссі, в Лісотепу, рідко в Степу.

image1

Рис. 187. Зозулинець болотний

Зозулинець болотний (О. palustris L.). Рослина заввишки 18-80 см, губа неглибокотрилопатева, середня лопать її широка, трохи довша за бічні, на верхівці дволопатева, шпорка майже пряма (рис. 187).

Зростає на сирих солонцюватих луках, на болотах у Закарпатті, Криму, Лісостепу.

Зозулинець шоломоносний (O. militaris L.). Рослина заввишки 10-40 см. Приквітки рожево- фіолетові, губа завдовжки 10-14 мм, глибокотрироздільна, дорівнює шолому, середня частина губи блідо-рожева з пурпуровими ворсинками в середній частині, на верхівці розділена на дві лопаті з шилоподібним зубчиком у виїмці між ними. Шпорка 6 мм, вузько- циліндрична. Зростає на вологих луках, між кущами, на лісових вологих полянах. Поширений переважно у Правобережному Лісостепу і в Поліссі, в Степу - рідко. Цвіте в квітні-червні. Більшість зозулинців є цінними лікарськими рослинами, використовуються сушені бульби, які в старовину мали назву «салеп». їх застосовували у народній медицині у вигляді порошку, що вживався для приготування відварів при отруєннях, як зміцнювальний засіб після перенесення тяжких хвороб. У бульбах зозулинців міститься до 50% слизу, 27% крохмалю, 5% білкових речовин, 1% вуглеводів, мінеральні сполуки, щавлево-кислий кальцій. З цієї причини, а також у зв’язку з меліорацією боліт, більшість представників родини зозулинцевих віднесені до рідкісних видів і занесені у Червону книгу України.

Хамарбія болотна (Hammarbya paludosa (L.) O. Kuntze). Рослина заввишки 6-20 см, з потовщеним біля основи стеблом, листків три-чотири, яйцеподібних або видовжених, розташованих у нижній частині. Квітки дрібні, жовтувато-зелені, зібрані в густу китицю. Цвіте в липні-серпні. Зростає на торфових болотах і вологих луках. Трапляється дуже рідко в Карпатах, Прикарпатті, Лісостепу, на Поліссі

Жировик Лезеля (Lyparis loeselii (L.) Rich.) Рослина заввишки 1020 см, кореневище коротке, стебло біля основи здуте, нижні три листки піхвові, верхні розвинені, довгасті, переходять у крилоподібний черешок, майже супротивні. Китиця негуста, квітки дрібні, жовтувато-зелені. Цвіте в червні-липні. Зростає на торфових болотах і болотистих луках. Рідко трапляється в Карпатах, Прикарпатті, Лісостепу, Степу, на Поліссі.

Коручка болотна (Epipactispalustris (L.) Crantz.). Стебло заввишки 20- 50(70) см, знизу голе, у верхній частині злегка опушене. Листки довгасті або довгасто-ланцетні, голі, завдовжки 8-15 см, верхні листки дрібніші, ланцетні і подібні до приквіток. Китиця завдовжки 6-15(20) см, рідко-квіткова, приквітки ланцетні, коротші за квітки (рис. 188).

Рис 188 Коручка болотна

Пелюстки оцвітини зеленуваті, зісподу з нечіткими брудно-фіолетовими смужками, губа перевищує зовнішні листочки оцвітини, задня частка губи трохи ввігнута з двома трикутними боковими лопатями, передня частка губи біла, трохи виїмчаста з хвилястими краями. Колонка завдовжки 4-5 мм, опушена. Цвіте в червні-серпні.

Зростає на сирих заболочених луках, торфових болотах, трапляється в Карпатах, Поліссі, Лісостепу, в Степу (в долинах Дніпра і Сівер.Донця), в Криму.

Пальчатокорінник Траунштейнера (Dactylorhiza traimsteineri (Saut.) Soo). Стебло заввишки 20-35 (50) см, пряме або трохи звивисте, бульби два - три лопатеві з довгими коренеподібними кінцями на лопатях, листків три-п’ять, вони плямисті, часто складені вздовж центральної жилки, дугоподібно зігнуті, рідко прямі, лінійні, завдовжки 614 см, верхні коротші. Колос короткоциліндричний або майже яйцеподібний, густий, завдовжки 3-6 (9) см, приквітки ланцетні, нижні трохи довші за квітку або дорівнюють їй. Квітки фіолетово-пурпурові, губа з темнішим ромбічним малюнком із суцільних або переривчастих ліній, зовнішні листочки оцвітини ланцетні з трьома-чотирма жилками, губа зовні вкрита дрібними сосочками, оберненояйцеподібна або широкоромбічна, шпорка циліндрично-конічна, пряма, звужена на кінці. Цвіте в травні-серпні. Зростає на болотах, на Поліссі, в околицях м. Львова, Житомира, Києва.

Пальчатокорінник плямистий (D. maculate (L.) Soo). Відрізняється короткотрилопатевою губою, з маленькою часто зубчастою середньою лопаттю. Зростає на болотах і заболочених луках, лісових галявинах. Трапляється в Закарпатті, Карпатах, Розточці-Опіллі.

На сирих луках зрідка росте пальчатокорінник травневий (D. majalis (Reinchenb.) P. F. Hunt et Summerhayes).