БОТАНІКА З ОСНОВАМИ ГІДРОБОТАНІКИ (ВОДНІ РОСЛИНИ УКРАЇНИ) - Б.Є. Якубенко - 2011

Х. НАСІННІ РОСЛИНИ

Насінні рослини - це вищі рослини, у яких спорофіт переважає над гаметофітом і гаметофіт розвивається на спорофіті. На відміну від спорових рослин, насінні рослини розмножуються і поширюються за допомогою насіння, яке утворюється із насінних зачатків.

Рослини різноспорові. Мікроспорогенез у них відбувається в мікроспорангіях, які утворюються на мікроспорофілах. У мікроспорангіях із археспоріальних клітин, що діляться мейозом, утворюються мікроспори, а з них формується чоловічий гаметофіт - пилкове зерно.

Мегаспорогенез відбувається в насінних зачатках, які складаються з нуцелуса, оточеного інтегументом. З археспоріальної клітини нуцелуса внаслідок мейозу утворюється мегаспора, яка проростає в насінному зачатку в жіночий гаметофіт. Чоловічі гамети - спермії, не мають джгутиків. Статевий процес - сифоногамія. Спермії по пилковій трубці дістаються до яйцеклітини і в жіночому гаметофіті відбувається Запліднення. Із зиготи розвивається зародок спорофіта і насінний зачаток перетворюється в насінину.

Насінина, на відміну від зазвичай одноклітинної спори, утворення багатоклітинне. Вона має три складові частини: зародок із зачатками всіх вегетативних органів спорофіта; багатоклітинне вмістище запасних поживних речовин; багатошарову насінну шкірку.

Великі еволюційні зміни, яких зазнали насінні рослини, а саме, розвиток гаметофіта на спорофіті, статевий процес - сифоногамія і виникнення насінини, як органа розмноження і розселення виду, надало переваг цим рослинам. Завдяки набутим особливостям, вони почали витісняти спорові рослини і зайняли панівне становище у флорі Землі.

До насінних рослин належить два відділи: голонасінні (Pinophyta) і покритонасінні (Magnoliophyta) рослини.



Последнее обновление: 05/02/2024

Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.

Что было обработано:

  • устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
  • редакционное упорядочивание содержания;
  • унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
  • проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.

Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.