БОТАНІКА З ОСНОВАМИ ГІДРОБОТАНІКИ (ВОДНІ РОСЛИНИ УКРАЇНИ) - Б.Є. Якубенко - 2011

VІІІ. ОСНОВИ МОРФОЛОГІЇ І АНАТОМІЇ РОСЛИН

Особливості розмноження покритонасінних рослин

Насінина

Утворення насінини

Насінина утворюється із насінного зачатка, який розрісся внаслідок амфіміксису або апоміксису.

Насіння квіткових рослин дуже різне за формою і розмірами, останні можуть коливатися від кількох міліметрів (орхідні, макові) до десятків сантиметрів (пальми). За формою насінина може бути кулястою, циліндричною, овальною, його поверхня різноманітно забарвлена, гладенька, шорстка, вкрита шипами, волосками, сосочками тощо. Інколи насіння має принасінник, що сприяє його кращому поширенню.

Зовні насінина відображає до деякої міри морфологічні ознаки насінного зачатка, з якого воно сформувалось. На насінині помітні мікропіле, рубчик і насінний шов. Мікропіле перетворюється на сім’явхід у вигляді отвору, рубчик утворюється в тому місці, де насінина відділилась від насіннєвої ніжки. А якщо насінний зачаток був анатропним, то на шкірці насінини помітний насінний шов. Насінна шкірка, як відомо, утворюється з інтегументів насінного зачатка.

Важливою частиною насінини є зародок. За формою він може бути прямим, зігнутим, спіральним, підковоподібним тощо. У деяких рослин зародок займає центральну частину насінини з усіх боків він оточений ендоспермом; в інших рослин зародок розміщений збоку, але при цьому кінчик кореня зародка завжди розміщується ближче до пилковходу.

Типи насінин

Вирізняють такі типи анатомічної будови насінини (рис. 86):

- насінина без ендосперму і перисперму - зародок займає всю порожнину зародкового мішка, а запасні поживні речовини накопичуються у сім’ядолях зародка. Водночас насінина складається з двох частин: насінної шкірки і зародка. Зародок чітко диференційований на корінець, стебельце та брунечку. Така будова насінини властива бобовим, гарбузовим, розоцвітим, горіховим, буковим та ін.;

- насінина з ендоспермом - насінина складається з трьох частин: насінної шкірки, ендосперму і зародка. Ендосперм формується з триплоїдних клітин і містить велику кількість запасних поживних речовин: білки, крохмаль, олію тощо. Насінина з ендоспермом властивіша односім’ядольним, але може траплятися і в двосім’ядольних - макових, пасльонових, зонтичних;

- насінина з периспермом - ендосперм повністю витрачається на формування зародка, але одночасно клітини нуцелуса заповнюються поживними речовинами і утворюється перисперм. Насіння такого типу властиве гвоздиковим, лободовим, німфейним; - насінина з ендоспермом і периспермом - зазвичай рідкісний тип будови, коли в насінині є зародок, ендосперм та перисперм. Він характерний для лотоса, мускатного горіха.

Рис. 86. Будова та типи насінняу покритонасінних рослин:

А - насінина з ендоспермом, Б - насінина з периспермом, В - насінина з ендоспермом і периспермом, Г - насінина без ендосперму і перисперму; 1 - насінна шкірка, 2 - зародок, 3 - ендосперм, 4 - перисперм, 5 – оплодень

Оскільки насіння містить багато поживних речовин, то воно є для людини джерелом одержання харчових (борошно, крупи, олія), лікарських і технічних продуктів. Залежно від того, яких поживних речовин у насінні більше, рослини поділяють на хлібні (злаки), білкові (бобові), олійні (соняшник, льон, арахіс), круп’яні (гречка, просо) культури.

Насіння багатьох рослин може тривалий час перебувати у стані спокою і проростати тільки за сприятливих умов. Проростання супроводжується глибокими біохімічними й анатомо-фізіологічними змінами. У насінні посилюються процеси дихання, активізуються гідролітичні ферменти і запасні поживні речовини із нерухливих (крохмаль, білок, олія) перетворюються на рухливі форми (глюкозу, фруктозу, амінокислоти, жирні кислоти тощо), доступні для живлення зародка. Його ріст починається із видовження зародкового корінця, в цьому процесі бере участь підсім’ядольне коліно. Після появи корінця починають рости сім’ядолі, пагін, перші листочки.

У деяких рослин підсім’ядольне коліно довге і воно виносить сім’ядолі на поверхню грунту, вони функціонують як перші листки (клен, квасоля). У інших рослин (горох, дуб, каштан) сім’ядолі залишаються в грунті і живлять проросток.

У злаків зародкова брунька і листочки захищені першим зародковим листком - колеоптилем. Під час проростання насіння злаків він захищає від пошкоджень ніжні зародкові листочки, скручені в трубочку. Зародковий корінець у них також захищений багатошаровою тканиною - колеоризою. Вона проривається під час проростання головним та додатковими коренями і залишається деякий час навколо них.