БОТАНІКА З ОСНОВАМИ ГІДРОБОТАНІКИ (ВОДНІ РОСЛИНИ УКРАЇНИ) - Б.Є. Якубенко - 2011

VІІІ. ОСНОВИ МОРФОЛОГІЇ І АНАТОМІЇ РОСЛИН

Особливості розмноження покритонасінних рослин

Розвиток чоловічого гаметофіта

Унаслідок двох мітотичних поділів із мікроспори розвивається чоловічий гаметофіт (пилок) і утворюються дві чоловічі гамети. У результаті першого поділу із клітини мікроспори розвивається пилок, до складу якого входять дві клітини різного розміру. Менша (генеративна) Клітина, занурена в більшу (вегетативну), дуже вакуолізовану клітину (клітину-трубку).

Оболонка мікроспори (спородерма) диференціюється на - інтину та екзину. Інтина - це внутрішній шар оболонки пилкового зерна, з якого формується стінка пилкової трубки.

Екзина - зовнішній шар оболонки пилкового зерна, який складається із ектекзини, мезекзини та ендекзини. Ектекзина є найстійкішою частиною екзини, для поверхні якої характерна певна скульптура. На екзині пилкового зерна є непотовщені ділянки - апертури (отвори), крізь які випинається інтина під час проростання пилкової трубки. Апертури можуть мати вигляд пор або борозен. За кількістю пор розрізняють одно-, три- та багатопоровий пилок, а за кількістю борозен - одно-, три- та багатоборознисті.

Подальша доля цих клітин різна. Під час проростання пилку вегетативна клітина тисне на внутрішню оболонку пилку, вона випинається крізь пору в зовнішній оболонці, утворюючи стінки пилкової трубки, яка росте за рахунок вегетативної клітинна. Її роль після переходу в пилкову трубку, не з’ясована. Думка про те, що вона стимулює апікальний ріст пилкової трубки, не підтвердилась. Генеративна клітина рухається у пилкову трубку слідом за вегетативною, ділиться мітотично, утворюючи дві безджгутикові чоловічі гамети - спермії. Відомі випадки, коли спермії утворюються ще в пилку.



Последнее обновление: 05/02/2024

Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.

Что было обработано:

  • устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
  • редакционное упорядочивание содержания;
  • унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
  • проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.

Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.