БОТАНІКА З ОСНОВАМИ ГІДРОБОТАНІКИ (ВОДНІ РОСЛИНИ УКРАЇНИ) - Б.Є. Якубенко - 2011

VІІІ. ОСНОВИ МОРФОЛОГІЇ І АНАТОМІЇ РОСЛИН

Морфологія і анатомія листка

Типи листків

Вирізняють прості й складні.

Прості листки - це такі, що складаються з листкової пластинки і черешка. Наприкінці вегетації листок повністю опадає, відділяючись від стебла.

Складні листки - це такі, на спільному черешкові яких знаходяться прості листочки. Останні надзвичайно різноманітні й опадають кожен зокрема.

Прості листки. При описі листкової пластинки використовують такі ознаки, як форма, співвідношення довжини та ширини, ступінь розсіченості листкової пластинки та форма її краю.

Class="center">Water.files/image074.jpg" alt="" width="598" height="484" />

Рис. 73. Форми простих листків:

1 - лінійний, 2-ланцетний, 3 - еліптичний, 4 - яйцеподібний,

5 - оберненошироко-серцеподібний, 6 - широкосерцеподібний,

7 - ниркоподібний, 8 - щиткоподібний, 9 - округлий, 10 - лопатевий,

11 - стрілоподібний, 12 - списоподібний, 13 — голчастий

У залежності від форми листкової пластинки вирізняють такі прості листки (рис. 73):

- лінійні - вузька довга листкова пластинка в багато разів перевищує ширину, має довгу піхву, а на місці переходу до пластинки - язичок (злаки);

- ланцетні - ширина основи листка майже в чотири рази менша за його довжину (деякі види верби, плаун, олеандр);

- оберненоланцетні - ширина верхівки листка майже в три-чотири рази менша за його довжину (королиця звичайна);

- округлі - довжина листкової пластинки майже дорівнює його ширині (осика, настурція, грушанка);

- еліптичні - прості листки, листкова пластинка яких заокруглена і наближена до форми правильного еліпса (чорниця, брусниця);

- яйцеподібні - ширина основи листкової пластинки майже в два рази менша за його довжину (бузок, граб, подорожник);

- оберненояйцеподібні - ширина верхівки листка в 1,5-2 рази менша за його довжину (барбарис, вільха, тополя китайська);

- широкояйцеподібні - ширина основи листкової пластинки майже дорівнює його довжині (яблуня, бузок);

- оберненоширокояйцеподібні - ширина верхівки листкової пластинки майже дорівнює його довжині (ліщина);

- овальні - довжина листкової пластинки майже в два рази більша за його ширину (груша, черемха);

- видовжені - довжина листкової пластинки більше ніж у три рази перевищує його ширину (наприклад, у повою);

- мечоподібні - довжина листкової пластинки в багато разів перевищує його ширину (півники);

- серцеподібні - основа листкової пластинки серцеподібна, а верхівка загострена (гречка, фіалка, липа, плющ);

- ниркоподібні - листок з ниркоподібною основою листкової пластинки і тупою верхівкою (розхідник, копитняк);

- ромбічні - основа листкової пластинки клиноподібна (тополя чорна — осокір);

- списоподібні - основа листкової пластинки списоподібна (берізка польова, щавель горобиний);

- стрілоподібні - основа листкової пластинки містить глибоку трикутну виїмку (стрілолист);

- трикутні - основа листкової пластинки трикутна (лобода);

- голчасті - прості листки, форма листкової пластинки яких нагадує голку (сосна, ялина);

- лопатоподібний - простий листок з округлою, овальною, довгастою листковою пластинкою, яка переходить у широкий черешок (горлянка).

За формою краю листкової пластинки листки бувають: цілокраї (бузок, подорожник, жито, дуб, конвалія); виїмчасті - по краю листка виїмки різної форми чергуються між собою (підбіл, осика, лобода); зубчасті — край листка закінчується гострими зубцями (ліщина, кропива); пилчасті - з зубцями, нахиленими в один бік (груша, липа, верба, фіалки, шовковиця); городчасті - з округлими на верхівці зубцями (розхідник) та ін. (рис. 74).

Верхівка листка буває тупа, гостра, загострена і гострокінцева тощо (рис. 76).

Форма основи листкової пластинки може бути: округла, звужена, серцеподібна, стрілоподібна та ін. (рис. 74).

За ступенем розчленування листкової пластинки листки бувають:

- цілісні - мають нерозчленовану пластинку (бузок, береза);

- надрізані - мають виїмки менше % листкової пластинки;

- лопатеві - виїмки не перевищують 1/4 ширини листкової півпластинки пластинки: трійчастолопатеві (хміль), пірчастолопатеві (дуб), пальчастолопатеві (клен польовий);

- роздільні - виїмки глибші 1/4 ширини листкової півпластинки: пірчастороздільні (кульбаба), пальчастороздільні (клен звичайний);

- розсічені - виїмки доходять до половини ширини листкової пластинки, тобто доходять до середньої жилки: трійчасторозсічені (жовтець повзучий), пірчасторозсічені (чистотіл, томати), пальчасторозсічені (жовтець їдкий, деякі види герані).

Виступаючі частини у лопатевих листків називаються лопатями, у роздільних - частками, у розсічених - сегментами.

Якщо у пірчасторозсіченого листка крупні частки чергуються з дріб - ними, то його називають переривчастопірчасторозсіченим (картопля). Іноді пластинки бувають розсічені двічі або багаторазово (деревій, кріп, морква).

Ліроподібні листки - перистороздільні листки з верхньою округлою видовженою часткою значно більшою за бічні та дрібними тупими трикутними бічними частками (чистотіл, гравілат, редька, суріпиця). Стругоподібні листки - перистороздільні або перисторозсічені, з трикутними частками або сегментами пластинки, що мають розширену основу (кульбаба).

Жилкування. Листок пронизує маса провідних пучків чи їхніх елементів (жилок), які забезпечують надходження води і мінеральних солей, а також відтік пластичних речовин. У сукупності вони утворюють певну структуру жилкування листків. Воно буває дихотомічне, паралельне, дугове, пірчасте, яке поділяють на пальчасте і сітчасте.

Паралельне, або лінійне й дугове жилкування властиве для односім’ядольних і відзначається тим, що жилки від основи до верхівки проходять паралельно (злаки) або від основи розходяться дугоподібно (конвалія).

Сітчасте жилкування характерне для двосім’ядольних рослин. Жилки надзвичайно розгалужені і набувають вигляду сіточки (виноград, квасоля), звідки і назва його.