БОТАНІКА З ОСНОВАМИ ГІДРОБОТАНІКИ (ВОДНІ РОСЛИНИ УКРАЇНИ) - Б.Є. Якубенко - 2011

VII. РОСЛИННІ ТКАНИНИ

Видільні (секреторні) тканини

Окремі клітини та групи клітин, що ізолюють всередині органів різні за хімічною природою речовини або виділяють їх в оточуюче середовище, становлять секреторну систему рослин. Ця група тканин дуже різноманітна за будовою і розміщенням в органах рослин, а також за хімічним складом і функціональним призначенням речовин.

Виділення речовин може бути пасивним або активним. Пасивно з організму виводяться речовини разом з відмерлими клітинами та органами (кореневим чохликом, епіблемою, первинною корою кореня, листками): амінокислоти, Вуглеводи, Вітаміни, Алкалоїди, Глікозиди, які впливають на мікрофлору, що оточує рослину. Активно (за допомогою спеціальних залозистих клітин) рослиною виділяються Вода, солі, цукри, слизисті речовини, Ферменти, Ефірні олії.

Активне виділення може відбуватись трьома шляхами - екструзії (коли заповнені секретом пухирці Гольджі підходять до плазмалеми, зливаються з нею і вивільнюють свій вміст, який крізь клітинну оболонку видушується назовні); шляхом активного транспорту речовин крізь цитоплазму назовні за участю переносників; шляхом фільтрації за градієнтом концентрації та завдяки більш високій проникності цитоплазматичної мембрани, що прилягає до протилежної клітиннної стінки.

Речовини можуть виділятися назовні тканинами зовнішньої секреції, або залишатися в органах рослин і накопичуватися в тканинах внутрішньої секреції.



Последнее обновление: 05/02/2024

Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.

Что было обработано:

  • устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
  • редакционное упорядочивание содержания;
  • унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
  • проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.

Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.