Фізіологія рослин - конспект лекцій - О. М. Тарнопільська 2019

4. Фотосинтез
4.12 Значення фотосинтезувальних організмів для біосфери

Виокремлюють п’ять головних аспектів планетарної ролі фотосинтезувальних організмів.

Накопичення органічної маси. У процесі фотосинтезу наземні рослини утворюють до 170 млрд тон, а рослини світового океану - до 70 млрд тон біомаси в рік у перерахунку на суху речовину, що використовується гетеротрофними організмами.

Забезпечення сталості вмісту СО₂ в повітрі. Зв’язування СО₂ у процесі фотосинтезу значною мірою компенсує його виділення внаслідок інших процесів (дихання, бродіння, діяльність вулканів, виробнича діяльність людства).

Перешкода розвитку парникового ефекту. Частина сонячного світла відбивається від поверхні Землі у вигляді теплових інфрачервоних променів. СО2 поглинає інфрачервоне випромінювання й у такий спосіб зберігає тепло на Землі. Підвищення вмісту СО₂ в атмосфері може сприяти збільшенню температури, тобто створювати парниковий ефект. Це призведе до затоплення прибережних зон унаслідок підняття рівня світового океану внаслідок танення льодовиків у горах і на полюсах. Однак високий вміст СО₂ у повітрі активує фотосинтез, і тому концентрація СО₂ у повітрі знову зменшиться.

Накопичення кисню в атмосфері. Спочатку в атмосфері Землі кисню було дуже мало. Нині його вміст становить 21 % за обсягом повітря. Цей кисень, переважно, є продуктом фотосинтезу. Щорічно рослини та інші фотосинтезувальні організми постачають в атмосферу приблизно 120 млрд тон кисню.

Озоновий екран. Озон (О₃) утворюється внаслідок фотодисоціації молекул кисню під дією сонячної радіації на висоті близько 25 км. Озон затримує велику частину ультрафіолетових променів, згубних для всього живого.