Фізіологія рослин - Мусієнко М.М. 2001

Адаптація та механізми стійкості рослин
Газостійкість

Надходження в атмосферу токсичних газів антропогенного походження істотно впливає на рослинний організм. Газостійкість — це здатність рослин зберігати свою життєдіяльність при негативному впливі шкідливих газів. В даний час розроблена концепція комплексного екологічного моніторингу природного середовища, основною частиною якого повинен бути біологічний моніторинг. Принципи біологічного моніторингу зараз інтенсивно розробляються, причому важливим елементом його є рослинний організм, який досить чутливо реагує на забрудненість довкілля. Вплив шкідливих газів на рослину є функцією досить складного комплексу метеорологічних умов і факторів, які зумовлюються також станом самої рослини.

Зміна фотосинтетичної активності листків є швидким і досить чутливим показником ушкодження його, так як першою мішенню дії, ймовірно, виступають фотосинтетичні реакції. Кислі гази, а потім і кислі опади в вигляді дощу порушують водний режим, впливають на функціонування мембранних транспортних систем. Доведено, наприклад, що сірчистий газ, у концентраціях 0,08-0,1 мг/м³ спричинює деградацію хлорофілу і хлоропластів. При низьких показниках pH 3,2-3,4 хлорофіл окислюється, а при pH 2-3 він перетворюється на феофітин, тому індикацію сірчистого газу легко проводити за вмістом хлорофілу. Показник пероксидазної активності використовують для виявлення забруднення фтором.

За характером реакції на наявність токсичних газів розрізняють газочутливі і газостійкі рослини. Газостійкі організми здатні контролювати надходження газів за участю продихового апарата, вони забезпечують буферність цитоплазми та іонний баланс її, а також здійснюють детоксикацію в організмі шкідливих газів. Слід підкреслити, що рослинний організм — найчут- ливіший надійний індикатор забруднення атмосфери.