Фізіологія рослин - Мусієнко М.М. 2001
Кореневе живлення рослин
Значення інших елементів (кремнію, алюмінію, натрію, хлору)
В золі різних рослин знайдено понад 60 елементів, причому серед них натрій, кремній, хлор, алюміній. Деякі вчені вважають їх теж необхідними для життєдіяльності.
Так, кремній насичує клітинні стінки, надаючи їм міцності, недоступності для ушкоджень комахами, грибними захворюваннями. Нестача даного елемента на етапі формування репродуктивних органів знижує кількість зрілого насіння, затримує також ріст злакових та дводольних рослин. Кремній не входить ні в один з відомих поживних розчинів, однак, виявилось, що для нормального росту все ж він необхідний в незначних кількостях. Це дозволило М.О. Максимову (1948) віднести кремній до мікроелементів, незважаючи на те, що в деяких рослин він нагромаджується в значній кількості. Відомо, що SiO2 має здатність зв’язувати воду, тому його сполуки сприяють підвищенню оводненості рослинних тканин.
Алюміній теж належить до макроелементів, яких потребують деякі рослини. Вважають, що він має значення в обміні речовин у гідрофітів. Дію алюмінію визначають як каталізаторну.
В рослинах натрій нагромаджується в значних кількостях, хоча в життєдіяльності їх істотної ролі не відіграє, адже він може бути без шкоди вилучений із поживного розчину. Однак для галофітів, рослин солончакових грунтів наявність натрію сприяє росту. Цукровий буряк також росте дещо краще при наявності хлориду натрію. Це пов'язують з походженням його від дикого предка Betamaritima, який росте на засолених грунтах.
Іони хлору в нормі є в грунті в значній кількості. Вони не включаються в активне транспортування, а більш-менш вільно дифундують між ксилемою, флоемою та навколишніми тканинами.
Є докази того, що хлор потрібний для підтримки стаціонарного виділення О2 на світлі в процесі фотоокислення води. Іон хлору може діяти як алостеричний ефектор, тобто він стимулює розщеплення води, приєднуючись до водорозчинного комплексу ФС II в місцях, які не збігаються з центрами, де відбувається сама реакція. Можлива також участь його в процесах, які відбуваються в активному центрі, як ліганда, що утворює містки між атомами марганцю, чим стимулює виділення О2, полегшуючи перенесення заряду між атомами марганцю. Концентрація іонів хлору потрібна в межах 7-10-3 моль на 1 л, тому цей елемент, як і йод, бром, слід віднести до мікроелементів.
Для розкриття ролі хлору в виділенні О2 необхідно детально дослідити здатність кисень-видільного комплексу зв’язувати ці іони, а також ідентифікувати функціональні групи, відповідальні за стимуляцію виділення О2. При дефіциті хлору водоокислюючий комплекс стає більш чутливим до гідроксиламіну, трис-буферу та до нагрівання.
Збільшення норми хлорид-іонів у грунті вдвічі викликає збільшення його в листках рослин в декілька разів.
Хлориди в значній мірі знижують транспірацію, підвищуючи оводненість тканин листка. Вони сповільнюють відтік асимілятів в запасаючі органи, що негативно впливає на фотосинтез.
Хлориди, як і сульфати, найчастіше викликають засолення грунтів. Надлишок хлоридів негативно впливає на якість врожаю багатьох рослин. У картоплі знижується крохмалистість бульб, у прядильних культур — якість волокна, підвищується кислотність у винограду, плодів та овочів.
Таким чином, оптимізація живлення рослин, підвищення ефективності мінерального живлення пов’язані із забезпеченням оптимального співвідношення в грунті макро- та мікроелементів. Раціональне використання мікродобрив може бути забезпечене на основі масштабних картограм вмісту рухомих форм мікроелементів в грунтах України з урахуванням особливостей культури і навіть сорту. Адже сучасні високопродуктивні сорти мають інтенсивний обмін речовин, який потребує відповідного забезпечення макро- та мікроелементами.
Застосування мікродобрив технологічно не потребує великих затрат. Крім внесення в грунт, слід найширше використовувати їх для обробки насіння перед сівбою, цю операцію слід поєднувати з протруюванням інсектофунгіцидами.