Біогеографія - Регіональний аспект - Марисова І.В. - 2005

Глава 3. Характеристика біофілотичних царств суші

3.2. Ефіопське царство

3.2.5.Географічний генезис

Ефіопське царство характеризується великим комплексом з автохтонних і алохтонних елементів. Давні ранньотретинні види (золотокроти, ящери, дамани, довгоноги) існують разом з такими видами, як жирафи, антилопи, страуси, зебри, гієни та інші, які проникли в Африку з Південної Азії, коли ліси там замінились

степами. У складі ефіопської біофілоти можна виділити чотири географо-генетичні нашарування різного геологічного віку.

Перший, найдавніший, шар утворюють релікти Гондвани — автохтонні елементи мезозойської ери, і початку кайнозойської, які розвивались на території Бразільсько-Африканського материка протягом кінця крейдяного періоду, палеоцену та еоцену. Сюди належать усі тварини й рослини, спільні для Африки та Південної Америки (так звана бразільсько-ефіопська група). Досить нагадати дводишну рибу протоптеруса, страусів, які подібно до інших безкільових птахів повинні були розвинутися на південних материках до появи великих хижих ссавців, пеломедузових черепах, жаб з родини піпових тощо.

Можливо, до цього шару слід віднести також ряди ящерів і трубкозубових, які подібно до американських неповнозубих мали сформуватись на єдиному південному, багатому на термітів, континенті, і даманів, що виявляють риси схожості з південноамериканськими вимерлими копитними типотеріями.

Другий шар (індо-ефіопський) утворюють тварини і рослини, які проникли в Африку з Індії в міоцені, мабуть, по тимчасових міжконтинентальних з'єднаннях, вкритих тропічним лісом, а також ті, які виникли тут в олігоцені та міоцені вже після відокремлення Африки від Південної Америки та розселилися звідси в Азію і Європу. Очевидно, сюди слід віднести хоботних, примітивних жирафових (окапі), людиноподібних мавп, папуг, птахів-носорогів, африканського павича, широкодзьобих птахів і взагалі всіх лісових тварин індійського типу, більшість із яких збереглися до цього часу у великих вологих лісах Західної Африки.

Третій шар (азіатсько-ефіопський) утворюють численні залишки так званої «гіпаріонової фауни» - копитні (антилопи, зебри, носороги, жирафи), хижі (леви, гепарди, гієни), які проникли в Африку з північного сходу тоді, коли ліси замінились на савани.

Четвертий шар - наймолодший; він містить тих палеарктичних мігрантів, які проникли в Африку в льодовиковий та післяльодовиковий періоди - нубійський осел, нубійський козеріг, сенарський кабан.

Цей шар, представлений головним чином у Суданській області, можна назвати шаром палеарктичних іммігрантів.